Хто не знає, звідки береться ПЕТ-тара, мабуть, подивується, довідавшись, що так звані пластикові пляшки «народжуються з пробірки». Адже ПЕТ-преформи, що є заготовкою для таких ємностей, виготовляють дуже подібними на звичайну пробірку. Видування пластикових ємностей різних форм і місткості – заключний етап. Йому передує не менш важливий – виробництво першооснов, тих самих «пробіркоподібних» ПЕТ-преформ. Але йтиметься не стільки про них, як про машину для їх виготовлення. Це новинка на українському ринку від німецької компанії «Krauss Maffei». Про неї «Харчовику» розповідає Володимир Сидоренко, який очолює українське представництво компанії-виробника.

– Вертикальне вприскування розплавленого поліетилентерефталату (ПЕТ) виробники називають однією з основних конструкційних переваг їхньої машини-автомата порівняно з аналогами, як і вертикальне переміщення преc-форм, які від цього менше зношуються. За один захід вона здатна створити майже сотню преформ. Їхні колірна гама й розмір можуть бути різними – залежно від того, яку ПЕТ-тару випускає підприємство. Із заготовок, що створює ця машина, можна в подальшому видувати і стограмові пляшечки, й десятилітрові балони. В подальшому перетворенні заготовки на ємність певної форми й місткості незмінним залишається хіба що горлечко, на яке закручують кришку.

Аби налаштувати машину на виготовлення преформ для тари потрібної підприємству конфігурації, місткості, кольору, замовник повинен надати верстатобудівникам зображення і технічні характеристики майбутньої пляшки. На цій вихідній базі розраховується, якою повинна бути товщина стінок майбутньої тари, а відтак, якою в грамах буде витратність ПЕТ-сировини. Принагідно зауважимо, що для виготовлення пляшок одного розміру й місткості інколи потрібно виготовляти преформи з різної кількості сировини. Річ у тому, що тара, яка призначена для наповнення газованими напоями, має завше товстіші стінки. Витрати вираховують з точністю до міліграмів, і машина здатна дотримуватися такої точності при вприскуванні в форму розплавленого ПЕТ. Така точність розрахунків використання сировини та їх абсолютне дотримання машиною – не самоціль розробників, пояснює пан Володимир, не просто прагнення зайвий раз козирнути німецькою точністю, а справді технологічна необхідність. Якщо вирахувано, що для створення заготовки для певної пляшки потрібно, припустімо, 8,3 грама ПЕТ, то недодозування чи передозування сировини навіть на 0,1 грама неодмінно змінить експлуатаційні характеристики майбутньої пляшки. Можна додати, що німецька машина й за своїми габаритами вигідніша: на тій виробничій площі, де конкуренти монтують дві таких машини, «Krauss Maffei» може розмістити три.

– Під розміри горлечок ПЕТ-заготовок, які вже з різьбою і, як уже зазначалося, не змінюються в процесі видування пляшок, можна виробляти й відповідні кришечки. Але для цього компанія «Krauss Maffei» створила іншу машину – термопластавтомат, – уточнює мій співрозмовник. – Така комплексність вигідно вирізняє цього німецького виробника, бо конкуренти пропонують лише автомат для виготовлення ПЕТ-преформ – кришечки під них зазвичай треба у когось замовляти або купувати машину для їх продукування. У «Krauss Maffei» можна купити обидві машини.

Зауважу, що кількість кольорів та відтінків, які можна надати ПЕТ-сировині, практично необмежена. До того ж процес підфарбовування поліетилентерефталату не становить технологічної складності. Власне, як і подальше видування із заготовок тари різноманітної конфігурації. Якщо глянути на розмірні й формові різновиди преформ, приблизно можна вгадати, які ємності з них у подальшому видуватимуть. Простіше вгадати приблизні розмірні параметри кінцевого продукту, а от з формою – важче. До речі, зрозуміло, що для урізноманітнення розмірів та форми ПЕТ-заготовок машину доводиться переналаштовувати в певному діапазоні параметрів із заміною прес-форм. Виробники на бажання клієнта комплектує її певним набором прес-форм.

Базову модель автомата PETFORM постійно вдосконалюють, не вносячи в неї при цьому кардинальних змін. Аби докладніше розповісти про оновлення останніх років, до нашої розмови долучається інженер компанії-виробника Хольдер Рьоттґер. Машину постійно вдосконалюють для зменшення її енергозатратності, пояснює він, за рахунок оптимізації тепло- й холодоносіїв, що використовуються під час виготовлення преформ. Скажімо, вдалося домогтися меншої кількості води для охолодження заготовок після їх виходу із прес-форм й вищої температури для охолодження. У результаті, приміром, холодильник для постачання води потрібен менш потужний, а отже, й менш енергозатратний. Ефективний теплообмінник, про який йшлося вище, – окремий агрегат, але він входить у машинний комплекс автомата PETFORM. Крім того, якщо продовжити перелік вдосконалень, основну ПЕТ-сировину все більше наповнюють вторинними матеріалами, що зменшує собівартість тарних заготовок. Змінивши дизайн, виробники!!! зменшили витрати сировини на виготовлення ПЕТ-заготовки, не змінивши при цьому колишні параметри міцності й ємності. Ще одне з останніх поліпшень: для обертання шнеків з метою пластифікації сировини почали використовувати електропривід, який значно ефективніший, ніж пневмопривід. Я поцікавився, чи в процесі подальшого вдосконалення не спробують об’єднати дві машини в одну, щоб вона виробляла не тільки преформи, а й кришечки до них. Німецький інженер, сказав, що така «гібридизація» навряд чи можлива, бо вона економічно недоцільна. Подібна ускладнена конструкція коштувала б значно дорожче, ніж обходиться придбання двох окремих машин.

Отже, для виготовлення на такій машині ПЕТ-преформ потрібні: основна сировина – поліетилентерефталат, вода для охолодження, електроенергія для приведення в рух деяких механізмів та мастило для гідросистеми, яка також рухає окремі вузли.

Анатолій ЗАДОРОГА