Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
 






Останні новини
Останні новини
Команда PROFITEX запрошує на Четвертий щорічний FONTEGRO EXPO 2018 у рамках FoReCH 2018!
07.11.2018р.

Цього року команда PROFITEX спільно з партнером FONTEGRO...

ВЫСТАВКА «ХЛЕБОПЕКАРНОЕ ДЕЛО»
06.11.2018р.

В РАМКАХ 5 СПЕЦИАЛИЗИРОВАННОЙ ВЫСТАВКИ «АГРО-СФЕРА»...

Україна нарощує експорт соєвої олії
06.11.2018р.

У вересні нового 2018/19 сезону експорт соєвої олії з...

В жовтні прибутковість виробництва молока в Україні зросла на 13%
06.11.2018р.

Український індекс умовної прибутковості молока...

Всеукраинский День Логиста
02.11.2018р.

30 ноября 2018 года в Киеве традиционно состоится...

Опитування
Опитування

Якої інформації на нашому порталі Вам би хотілося бачити більше?

125
18.10.2018р. |
Володимир Череда: «Все більше виробників вкладають кошти у виробництво»

На початку нового сезону було підписано Меморандум про взаєморозуміння на 2018/19 МР, що останніми роками вже є усталеною практикою. Цього року, крім Міністерства аграрної політики та продовольства України й учасників зернового ринку, вперше серед підписантів були представники професійних об’єднань, у тому числі Всеукраїнської асоціації пекарів. Ми з’ясували у президента Всеукраїнської асоціації пекарів, голови правління ПАТ «Київхліб» Володимира Череди, наскільки важливим є цей документ з точки зору хлібопекарів, а також розпитали про інші важливі на сьогодні теми для хлібопекарського ринку.

Володимире Вікторовичу, якими є сподівання хлібопекарів щодо забезпечення галузі потрібними обсягами борошна та цін на нього, адже це основна складова собівартості кінцевої продукції?

– Меморандум на 2018/19 МР передбачає, що експорт продовольчої та фуражної пшениці врожаю 2018 р. обмежиться показником 8 млн тонн. Врожай пшениці очікується на рівні 24 млн тонн, з яких 13 – продовольча. На внутрішній ринок призначено 4,5 млн тонн продовольчої пшениці.

Цьогорічний Меморандум має дві особливості. Перша – такий документ вперше підписали хлібопекарські асоціації. Друга – Мінагрополітики та учасники ринку домовилися про прийнятні показники експорту ще до закінчення збору врожаю, аби аграрії мали орієнтири при формуванні експортних партій.

Всеукраїнська асоціація пекарів задоволена тим, що на рівні міністерства є розуміння того, що треба забезпечити внутрішній ринок зерном. За умови виконання цих умов дефіциту сировини для пекарів не буде.

– У ЗМІ з'явилися прогнози про те, що дефіцит якісного зерна на ринку може призвести до подорожчання хлібобулочних виробів на 30%. Ваш прогноз щодо цін на цей рік?

– Меморандум не гарантує, що ціна на хліб не буде підвищуватися. На вартість прямо пропорційно впливатимуть світові ціни і курс валют. На скільки відсотків подорожчають хлібобулочні вироби, передбачити складно, думаю, це відбудеться поступово відповідно до зростання цін на складові виробництва (у собівартості хліба борошно становить 40%).

Ціни на зерно та борошно зростають щороку незалежно від обсягів зібраного врожаю. Основна частина зерна йде на експорт, ціна пшениці для внутрішнього ринку формується в порту і залежить від курсу валют (див. таблицю, дані Держстату).

Вартість за 1 тонн/грн

Липень 2016

Липень 2017

Липень 2018

Пшениця ІІ кл.

4 100

4 850

5 350

Пшениця ІІІ кл.

3 900

4 800

5 300

Зазвичай під час збору врожаю ціна на зерно знижується, але цього року було навпаки. Остаточні висновки щодо якості зерна необхідно робити після того, як новий врожай пролежить хоча б 2 місяці.

– На Вашу думку, чого зараз найбільше потребує хлібопекарський ринок України?

– Хлібопекарський ринок України представлений великою кількістю виробників, високою конкуренцією та широким асортиментом продукції. Одне з найголовніших завдань для галузі – це розвиток, для якого необхідні інвестиції у виробництво. Враховуючи низьку рентабельність підприємств, пекарі повинні брати кредити. ВАП зверталася до державних органів влади з проханням переглянути невигідні умови кредитування, які пропонують банки.

Крім того, на території України немає підприємств з виробництв хлібопекарського обладнання, його імпортують. Вітчизняні хлібопекарі постійно інвестують кошти в європейські підприємства з виробництва обладнання, щороку зі зростанням курсу євро ці видатки збільшуються. ВАП також зверталася до влади щодо можливості встановлення нульових митних ставок на імпортоване обладнання та запасні частини.

Хлібопекарська як одна з основних галузей, що визначають параметри продовольчої безпеки держави, потребує підтримки. Це можливо за умови запровадження державного стимулювання вітчизняних виробників продовольчого устаткування або придбання імпортного на пільгових умовах.

Торік державне регулювання цін на продукти, в тому числі на хліб, скасували. Чи стимулювало це вкладання грошей у сучасні технології хлібопечення? З яким рівнем рентабельності працюють нині підприємства Асоціації?

– Рентабельність підприємств Асоціації 5-8%.

Держрегулювання, яке відмінили, не виконувало своїх функцій - ціни на хліб формував ринок. І «утримувало» їх не регулювання, а висока конкуренція. У будь-якому разі щоб бути «привабливим» для інвестора, потрібно мати вищу рентабельність, ніж у нашій галузі.

Тішить те, що останнім часом все більше виробників вкладають кошти у виробництво.

Який на сьогодні відсоток хлібобулочних виробів випікають «у тіні»?

– Коли говорять про виробництво хліба «в тіні», то мають на увазі підприємства, які працюють за спрощеною системою оподаткування. Ці виробники сплачують єдиний податок щомісяця (для І та ІІ групи платників максимальна ставка – 176,20 грн та 744,60 грн відповідно; для ІІІ – у відсотках до доходу: 3% і 5% ). Підприємства, що працюють на загальній системі оподаткування, сплачують 20% ПДВ та звітують до Держстату.

Тому й маємо нечесну конкуренцію на хлібопекарському ринку. Але сказати, що усі «спрощенці» виготовляють неякісний продукт, ми не можемо, бо є малі підприємства, які цінують свою репутацію.

Назвати точний відсоток підприємств «в тіні» складно. Держстатистика подає інформацію, що добова норма споживання хліба в Україні – 120 г. Експерти називають фактичну норму споживання – 240 г. Отже, можна припустити, що «в тіні» - половина виробників хліба України.

З року в рік підприємствам із застарілим обладнанням складно буде конкурувати, особливо із великими закордонними компаніями, що рано чи пізно прийдуть в Україну. Які успіхи підприємств компанії «Київхлібу» саме у напрямі модернізації та енергозбереження?

– Стратегічні перспективи хлібопекарської галузі пов'язані з посиленням її комплексного розвитку, основними напрямками якого повинні стати технологічна модернізація підприємств шляхом заміни обладнання та автоматизації технологій; досягнення максимально ефективного виробництва за рахунок зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції тощо.

Вище я вже зазначав, що виробники вкладають кошти в розвиток. Наприклад, компанія «Київхліб», лише з початку поточного року інвестувала у виробництво 80 млн грн. Загалом протягом 2015-2018 рр. було встановлено нові лінії, обладнання, тістомісильні машини. Завдяки трьом новим лініям «Rondo» ми почали випускати продукцію з листкового тіста, розширили асортимент.

Щодо енергозбереження, то на двох хлібокомбінатах ми застосовуємо утилізацію димових газів. Хлібопекарські печі в період роботи виділяють тепло, яке викидають в атмосферу у вигляді димових газів і пароповітряної суміші. Температура димових газів висока і достатня для їхньої утилізації. Тому було прийнято рішення придбати і встановити екоблоки (утилізатори тепла відхідних газів і пароповітряної суміші з пекарної камери печі), які забезпечують хлібозаводу гарячу воду для технологічних процесів, а також опалення виробничих і побутових приміщень у зимовий період. В майбутньому таку систему ми плануємо використовувати й на інших підприємствах.

Які нові перспективні напрями, ніші бачите в освоєнні хлібопекарського асортименту? Що в цьому плані робить компанія «Київхліб»?

– Попит визначає пропозицію. Споживач стає вибагливішим, тому хлібопекарська галузь пропонує нові смаки і формати, технології. Наприклад, на сьогодні у Європі популярні корисні продукти – гіпоалергенні, цілозернові, вегетаріанські, органічні, безглютенові… Європейські торговельні мережі стимулюють розвиток ринку заморожених напівфабрикатів і виробів, виготовлених за технологією контрольованого вистоювання.

Зважаючи на складну економічну ситуацію в Україні, низьку купівельну спроможність громадян, ми виготовляємо значну частину хлібів простих рецептур. Традиційно випікаємо пшеничні батони.

Та з кожним роком все більше споживачів цікавлять зручність та оригінальність продукту. Тому «Київхліб» пропонує нові види хлібів, здоби, продукти тривалого зберігання. Протягом 2017-2018 рр. ми представили у торговельних мережах 53 нові товарні позиції.

Раджу скуштувати хліб «Оксамитовий», виготовлений з натуральних інгредієнтів і випечений у печі з кам’яним подом. Ми не зупиняємося і шукаємо нові смаки, дотримуючись при цьому хороших традицій.

Інтерв’ю підготувала Стефанія ШИБУНЬКО




Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
23.09.2010р.

На допомогу виробникам: суха пшенична клейковина

Одним із передових методів підвищення харчової цінності борошна є використання сухої пшеничної клейковини (СПК). Це не лише білковий збагачувач борошна, а й натуральний наповнювач, стабілізатор й зв’язувальна речовина. Глютен дає змогу забезпечити високу якість виготовленої продукції, навіть при використанні зерна нижчої якості.

23.09.2010р.

Функціональні інгредієнти для вашої продукції

Завдання компанії «Ковчег і Ко» – допомогти виробникам у вдосконаленні їхньої продукції. Під вдосконаленням мається на увазі не тільки покращення смакових і ароматичних властивостей чи структури, а, що дуже важливо, – збільшення терміну зберігання продукції і свіжого вигляду та структури протягом усього часу.

Більше статей за тегами

При використанні матеріалів посилання на www.harchovyk.com (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.