Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
 






Останні новини
Останні новини
Сало в Україні знов подорожчало
05.12.2018р.

Вартість сала в Україні подолала позначку в 70...

КАТАЛОГ виробників молочної продукції
04.12.2018р.

Це найбільш повні і достовірні дані про учасників...

Виробництво вівсяної крупи зросло більш ніж вдвічі
04.12.2018р.

Згідно з оперативними даними, за підсумками...

За три місяці прибутковість виробництва молока зросла на понад 28%
04.12.2018р.

Третій місяць поспіль Український молочний індекс...

Опитування
Опитування

Якої інформації на нашому порталі Вам би хотілося бачити більше?

2004
15.02.2018р. |
«Від поля до столу»: як впроваджується НАССР

Нині багато країн визнають проблему якості й безпеки одним із пріоритетних напрямів. Часті випадки спалахів захворювань, пов’язаних із споживанням продуктів харчування, вказують на необхідність зміни в підходах до їхньої безпеки. Одним із надійних способів захистити споживачів є система керування безпекою харчових продуктів НАССР (аналіз ризиків і контролю критичних точок). Вона гарантуєбезпечність продукції на всьому шляху харчового ланцюжка «від поля до столу», адже дає змогу виявити усі критичні точки, які можуть вплинути на безпечність кінцевого продукту, усунути їх і постійно контролювати. Впровадження НАССР вимагають законодавства Євросоюзу, США, Канади, Японії, Нової Зеландії та багатьох інших країн.

В Україні сертифікація продукції за ISO вже стала звичною для багатьох підприємств, натомість впровадження системи НАССР лише розпочинається, адже цього вимагають деякі закони нашої держави.

Наприклад, у Законі «Про безпеку і якість харчовихпродуктів»,стаття 20 Обов'язки виробників і продавців (постачальників)… 6. Особи, які займаються виробництвом або введенням в оборот харчових продуктів, повинні: 2) застосовувати санітарні заходи й належну практику виробництва, системи HACCP і/або інші системи забезпечення безпеки і якості при виробництві й обороті харчових продуктів;...».

У Закон України «Про дитяче харчування»: «... Стаття 9. Основні вимоги до виробництва продуктів дитячого харчування... 3. Виробники продуктів дитячого харчування зобов'язано застосовувати на своїх підприємствах санітарні заходи й належну практику виробництва, систему аналізу небезпечних факторів і контролю (регулювання) у критичних крапках (НАССР) або інші системи забезпечення безпеки і якості...».

Нагадаємо про етапи впровадження НАССР

20 вересня 2016 р. набув чинності розділ VIIЗакону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Відповідно до закону, всі оператори ринку харчових продуктів мають 3 роки – до 20вересня 2019 р., – щоб впровадити систему НАССР.

Саме ж впровадження передбачає кілька етапів. Бійні, молокозаводи та підприємства з переробки й виробництва м’яса, тобто продукції, в складі якої є необроблені компоненти тваринного походження, мали виконати вимоги до 20 вересня 2017 р.

До 20 вересня 2018 р.впровадити НАССР мають підприємства – виробники готової продукції, яка не містить інгредієнтів тваринного походження. Це, наприклад, кондитерські фабрики, компанії з переробки й виробництва фруктової і овочевої продукції та інші.

Перші два етапи здебільшого стосуються великих підприємств. А до 20 вересня 2019 р. систему НАССР мають запровадити і на малих виробництвах.

Який поточний справ із впровадження системи НАССР? На загал оператори і експерти харчового ринку запевняють, що більшість підприємств переробної галузі уже працюють за цією системою. Цього вимагає, по-перше, конкуренція, по-друге, можливості експорту передусім на європейські ринки.

Впровадження НАССР – це доволі тривалий процес, який стосується всіх служб і персоналу. Він не обмежується тільки розробкою документації та наведенням елементарного порядку на виробництві. Важливо, щоб усі учасники харчового ланцюжка аж до кінцевого споживача були свідомі своєї відповідальності. Щоб не було так, як у нас часом трапляється: на папері все добре, а насправді… 

Хай там як, а закони виконувати доведеться. Стежити за тим, щоб підприємства виконували норми закону, має Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та прав споживачів. А що буде з тими, хто не впорався? На ці та багато інших запитань щодо якості й безпеки продуктів харчування, зокрема експорту вітчизняної продукції, відповідає Директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль.

 – Борисе Івановичу, яка поточна ситуація із впровадженням системи НАССР підприємствами. Які, власне, результати перевірки? Чи в повному обсязі Держпродспоживслужба виконала свою роботу?

– Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі – Закон) передбачено обов’язковість розроблення, введення в дію та застосування постійно діючих процедур, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках.

Також статтею 12 Закону регламентовано засади та порядок здійснення компетентним органом (Держпродспоживслужбою) державного контролю, який, зокрема, здійснюється без попередження оператора ринку під час роботи потужності. Винятки становлять випадки, коли завчасне повідомлення є важливим фактором забезпечення результативності контролю, зокрема, у разі планування проведення державного аудиту постійно діючих процедур, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках. Державний аудит здійснюється за умови письмового повідомлення оператора ринку не пізніше ніж за три робочих дні до вживання такого заходу.

Для державного контролю за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), наказом Мінагрополітики від 06 лютого 2017 року №41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 2017 р. за №357/30225, затверджено форми акта, складеного за результатами державного аудиту щодо додержання операторами ринку вимог законодавства.

Відповідно до Закону України від 05 квітня 2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, яка належить:

- до високого ступеня ризику – не частіше одного разу на два роки;

- до середнього ступеня ризику – не частіше одного разу на три роки;

- до незначного ступеня  ризику – не частіше одного разу на п’ять років.

Планові перевірки в 2017 році здійснювалися в терміни, визначені Планом комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2017 рік, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15 листопада 2016 року №1909 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2016 р. №2128), що розміщені на сайті Мінекономрозвитку із зазначенням початку перевірки.

Перевірки в 2018 році будуть відбуватися відповідно до Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2018 рік, затвердженого наказом Державної регуляторної служби України від 16 листопада 2017 року № 39. План розміщено на сайті Державної регуляторної служби.

Відповідно до законодавства, Держпродспоживслужбою затверджено Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужби на 2018 рік (наказ від 28 листопада 2017 року №1131), який розміщено на сайті Держпродспоживслужби в розділі «Діяльність» підрозділ «Плани діяльності».

– На Вашу думку, наскільки готові українські виробники на сьогодні виконати ці справді важливі для кожного норми? І чи прагнуть вони цього?

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 20, статті 21, пункту 4 частини першої статті 64 Закону, які набирають чинності для:

- потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей) м’ясо-, рибо-, молокопереробні потужності (об’єкти);

- потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких немає необроблених інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), готові харчові продукти – хлібопекарська, кондитерська галузь тощо;

- малих потужностей.

– Що на сьогодні зроблено (чи робиться) Держпродспоживслужбою для запобігання надходженню у продаж неякісних, а почасти і небезпечних продуктів харчування?

– Протягом 2017 року державними інспекторами територіальних органів Держпродспожвслужби планово та позапланово перевірено 10 374 об'єкти, у тому числі 2 040 господарств різних форм власності; 598 забійних і м’ясопереробних підприємств; 48 холодильників та холодокомбінатів; 7 674 інші об’єкти.

За результатами роботи державними інспекторами ветеринарної медицини у 2017 році вжито таких заходів: накладено штраф на 9 260 осіб на загальну суму 538 843 гривень.

– Які пріоритети Держпродспоживслужби в частині євроінтеграції? Який стан справ із гармонізацією законодавства країн ЄС?

На виконання статті 64 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №228 схвалено Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави IV (санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» (далі – Стратегія).

Відповідно до Стратегії передбачено розробку та прийняття низки законодавчих та нормативно-правових актів, які врахують вимоги законодавства Європейського Союзу.

Відповідно до статті 26Закону за запитом оператора ринку, який має намір експортувати харчові продукти, компетентний орган здійснює інспектування визначеної потужності на відповідність заявленим вимогам.

Компетентний орган веде реєстр затверджених експортних потужностей (об’єктів) із зазначенням країни призначення та кожного виду харчового продукту, для якого перевірено виконання встановлених вимог. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті компетентного органу.

Наразі робота щодо наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу триває.

Крім того, питання пріоритетності чи популяризації експорту харчових продуктів визначається операторами ринку.

– Під час мораторію на перевірки господарюючі суб’єкти почали зловживати безконтрольністю. До 1 січня діяв спеціальний режим здійснення перевірок. Що зміниться у цьому напрямі надалі? Яку б Ви запропонували систему перевірок як найбільш дієву?

– Права та обов’язки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (компетентний орган), визначено статтею 8 Закону.

Відповідно до статті 20 Закону оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють.

Водночас при запровадженні перевірок відповідно до плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) щодо дотримання статей 20 та 21 Закону України у разі потреби необхідно застосовувати вимоги пункту 4 частини першої статті 64 Закону (невиконання операторами ринку обов’язку щодо впровадження системи НАССР), а саме:

- невиконання обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), – тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від тридцяти до сімдесяти п’яти мінімальних заробітних плат;

на фізичних осіб - підприємців –у розмірі від трьох до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат та зупинення роботи потужності.

РГ "Харчовик" 

гол. редактор Стефанія ШИБУНЬКО

 

Теги та ключові фрази

Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
24.12.2010р.

Від проекту до здавання під ключ

Серед підприємств, здатних якісно виконати весь комплекс робіт – від проектування до здавання під ключ як невеличких забійних пунктів, переробних цехів, так і потужних м’ясокомбінатів, чільне місце посідає «Консорціум «Кентавр».

24.12.2010р.

Для якісної оцінки молока 1

Український ринок обладнання для аналізу молока представлений переважно продукцією закордонного виробництва. У нас її пропонують або дочірні підприємства, або компанії-представники чи дистриб’ютори. Для порівняння різновидів, функцій та можливостей аналізаторів молока проведено короткий огляд цього обладнання на українському ринку.

Більше статей за тегами

При використанні матеріалів посилання на www.harchovyk.com (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.