Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
 






Останні новини
Останні новини
Спільнота м'ясної індустрії. ДОЛУЧАЙТЕСЬ!
14.05.2020р.

Завдяки цьому майданчику ми хочемо бути ще ближче до...

Спільнота пекарів та кондитерів. ДОЛУЧАЙТЕСЬ!
14.05.2020р.

Для Вас буде зібрано усі найсвіжіші та актуальні...

У 2019 році Україна експортувала вина на $11,9 млн
10.03.2020р.

Про це свідчать дані Держстатистики

В Україні створюють породу «бройлерних» ягнят
05.03.2020р.

В Україні планується створити нову вітчизняну...

Опитування
Опитування

Якої інформації на нашому порталі Вам би хотілося бачити більше?

6214
18.05.2007р. |
Функціональні і енергетичні резерви роторно-ножового принципу подрібнення сировини

Нині важко назвати виробничий вид діяльності, пов’язаний з переробкою сировини, у технологічному процесі якого не використовувалася б операція подрібнення матеріалів. Різноманіття сфер застосування і відмінності у фізико-механічних характеристиках подрібнюваних продуктів призвели до необхідності створення дробарок різноманітного принципу дії. До найвідоміших подрібнювальних пристроїв належать щекові, конусні, молоткові і роторно-ножові дробарки.

Технічний розвиток цих машин визначається двома суттєвими напрямками: покращенням якості виконання виробом виробничо-технологічних функцій і підвищенням маркетингових характеристик продукції. Зазвичай, вимоги кожного з напрямків суперечать один одному і вимагають пошуку оригінальних рішень. Так, покращення виробничо-технологічних функцій машин неминуче призводить до їх стандартизації, а, відповідно, до обмежень ринку споживання. Виконання вимог щодо розширення ринку споживання, збільшення обсягів продаж пов’язано з підвищенням ступеня універсальності виробів. Концептуально таке протиріччя можна вирішити, якщо універсальність досягається єдиним і незмінним принципом дії машини, а спеціалізація – великим різноманіттям (комбінаціями) робочих органів, доповнювальних і допоміжних пристроїв.

Окрім того, на технічний розвиток дробарок впливають нинішні умови енергодефіциту і тенденція використання в технологічних процесах машин з малим енергоспоживанням.

У зв’язку з викладеним, а також виходячи з аналізу існуючих приладів для подрібнення матеріалів, можна припустити, що подальший розвиток отримають машини, в принципі дії яких є резерви для розширення функціональних можливостей та зменшення енергоспоживання.

            Тут високим потенціалом володіють роторно-ножові дробарки, в існуючих зразках яких розглянуті резерви використані далеко не повною мірою. Деякі можливі шляхи вирішення обговорюваних задач пропонуються в даній статті.

 1- ротор

2 - корпус

3 – ножі рухомі

4 – ножі нерухомі

5 – отвір для завантаження вхідного матеріалу

6 – отвір для розвантаження подрібненого матеріалу

7 – решітка перфорована

Будова роторно-ножового подрібнювача (дробарки)

Роторно-ножові дробарки у своїх суттєвих ознаках стосовно головної функції подрібнення являють собою зіркоподібний ротор 1, розміщений горизонтально з можливістю обертання всередині корпусу 2. На роторі розміщені плоскі рухомі ножі 3, закріплені вздовж утворюваних вершин зірки. На внутрішньому боці поверхні корпусу змонтовано нерухомі ножі 4, а в його верхній і нижній частинах є отвори для завантаження 5 вихідного матеріалу і розвантаження 6 вхідного матеріалу. Необхідне подрібнення досягається за рахунок перфорованої сітки 7.

Найбільше застосування роторно-ножові дробарки отримали в хімічному виробництві для подрібнення відходів з метою повторного використання при виготовленні виробів з пластмаси.

Дробаркам традиційної конструкції властиве високе енергоспоживання. На один кілограм подрібненої сировини витрачається понад 100 Вт електроенергії. Аналіз конструкцій дробарок дозволяє встановити, що цей недолік викликаний кількома причинами.

По-перше, руйнування матеріалу в дробарці відбувається за рахунок рубального різання, тобто одночасно по всій довжині різального краю ножа. Для такого різання потрібні чималі зусилля і багато енергії, що абсолютно не виправдано з точки зору головної функції машини. Якщо від рубального різання перейти до гільйотинного, тобто коли руйнування матеріалу відбувається не лінійно, а точково, то за рахунок високих питомих тисків різко зменшуються зусилля різання і скорочується споживна енергія.

 По-друге, зусилля руйнування матеріалу залежить від зазору між різальними краями рухомих і нерухомих ножів. Чим він менший, тим менші зусилля різання. Традиційно в дробарках регулювання зазору досягається встановленням нерухомих ножів при незмінному положенні рухомих ножів. При такому підході неможливо встановити достатньо малий зазор (менше 0,1 мм), а, відповідно, знизити енергоспоживання. Один із шляхів вирішення цього завдання – можливість регулювання як рухомих, так і нерухомих ножів.

По-третє, процес подрібнення відбувається непостійно, а циклічно за короткі проміжки часу. Такий режим роботи визначає та обставина, що на роторі повинні бути порожнини для подрібнюваного матеріалу, рухомі ножі розташовані на відносно великій відстані один від одного, і тому часу на неробочий хід затрачається значно більше, ніж на власне робочий. Ця особливість конструкції подрібнювача дозволяє знизити енергоспоживання за рахунок застосування маховика для акумулювання енергії на неробочому ході і її використання в момент робочого ходу. В традиційних дробарках маховики використовуються дуже рідко.

Використання в роторно-ножових дробарках лише цих технічних рішень дозволяє знизити енергоспоживання до (25÷40) Вт на кілограм подрібнюваного матеріалу. Варто відзначити, що такі показники досягаються лише при оптимальному підборі кутів різання, загострювання ножів, механізму регулювання ножів, конструкції маховика і багатьох інших характеристик. Якщо цих вимог не дотримано, то такі вдосконалення не дають належного ефекту і призводять до невиправданого ускладнення і здорожчання машини.

Друга група недоліків, властива роторно-ножовим дробаркам традиційного типу, пов’язана з обмеженістю функціональних властивостей машин, зокрема їх використанням для подрібнення матеріалів з різноманітними фізико-механічними характеристиками. Однак ці обмеження пов’язані не з принципом дії дробарки, а з відсутністю в приладі спеціалізованих засобів, які сприяють ефективнішому подрібненню конкретних матеріалів.

Машини при достатньо великій продуктивності добре справляються з подрібненням кускових матеріалів, які мають відносно велику масу. Але спроба на тій ж машині подрібнювати матеріали того ж об’єму, але з малою масою (ПЕТ-тара, куски пінопласту, пустотілий лом з матеріалів малої щільності) призводить до зменшення її продуктивності в декілька разів. Це пов’язано з конструкцією приймального бункеру дробарки, у якому підведення матеріалу до робочих органів здійснюється лише за рахунок сили тяжіння. Для легких матеріалів цієї сили недостатньо, і матеріал в робочій зоні не лише подрібнюється, а й хаотично переміщається. Зміни конструкції приймального бункера шляхом введення в нього устаткування примусової подачі різко збільшує продуктивність машини, що дозволяє також використовувати її для подрібнення об’ємних, але легких за вагою матеріалів. 

З тієї ж причини традиційні роторно-ножові дробарки не використовуються для подрібнення такої рослинної сировини, як трави, листя, суцвіття тощо. Ця сировина через свою малу об’ємну вагу взагалі не може підводитись до робочих органів без примусової подачі. Якщо дробарка оснащена таким приладом, наприклад, ручної дії або електромеханічної, то якість подрібнення рослинної сировини за своїми показниками не поступатиметься спеціалізованим машинам.

 В обох випадках продуктивність подрібнення при ручній примусовій подачі сировини обмежується фізичними можливостями оператора і перебуває далеко від технічно можливої. Потенціальна продуктивність досягається лише при механізованій подачі подрібнюваних матеріалів. Враховуючи різноманіття матеріалів, кожна дробарка повинна комплектуватись більшою кількістю спеціалізованих систем подачі.

При подрібненні матеріалів, що електролізуються, як-от поролон, синтетичні тканини, плівкові матеріали (стрейч), також необхідно використовувати примусову подачу. Однак в такому випадку виникають проблеми з розвантаженням подрібненої сировини, зокрема „зависання” сировини у відвідному матеріалопроводі. Це завдання легко вирішується шляхом використання пнемовивантаження з допомогою найпростіших приладів пневмотранспортера.

Подрібнення сухої рослинної сировини, вологість якої не перевищує (7÷8) %, пов’язане з інтенсивним утворенням пилу, що запилює робоче місце понад допустимі норми, і втратою цінної сировини у вигляді пилу. Ця проблема має два рішення: введення системи знепилення подрібненої сировини і підбір оптимальної швидкості різання шляхом дискретного або плавного регулювання кількості і обертів ротора. 

Роторно-ножові дробарки можна використовувати і для подрібнення неорганічних матеріалів, як-от скло, склотара, мінерали. У такому випадку ножі замінюють на спеціальні била зі стійкого матеріалу і збільшують зазор між рухомими і нерухомими билами.

Окремо слід розглянути подрібнення на роторно-ножових дробарках плівкових матеріалів і текстилю. Для подрібнення з рубальним різаком це завдання є проблематичним, однак, якщо дробарка має гільйотинний різак і можливість установлення мінімального зазору між різальними краями рухомих і нерухомих ножів, то подрібнення  вказаних матеріалів нічим не відрізняється від подрібнення усіх інших матеріалів.

Технічна реалізація описаних рішень в реальній конструкції роторно-ножової дробарки „Корсар Р-190”, яку випускає машинобудівне підприємство „УкрАгро-сервіс”, дозволила суттєво розширити функціональні можливості машини, знизити енергоспоживання і за рахунок цього знайти нові ринки споживання.

Роботи в розглянутому аспекті не зупиняються й нині. Існує багато матеріалів, які „Корсар Р-190” потенціально може подрібнити, але цього його необхідно „навчити”. І це вдається завдяки резервам роторно-ножового принципу подрібнення.

М.Є. Шварцман, О.В. Тимченко,  Машинобудівне підприємство „УкрАгро-сервіс”, м. Харків

 

Теги та ключові фрази
Класифікація ножових пристроїв різальних дробарок, станок подрібнення, подрібнення лікарської рослинної сировини, станок для подрібнення, дробарка р-190, машина для подрібнення паралону, різак для пінопласту, обладнання для подрібнення сухої трави, станок багато фунціональни, обладнання для подрібнення лікарської рослинної сировини


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
04.01.2011р.

Крокуємо у ногу з часом

«Структура ринку молочних інгредієнтів за останні 3–4 роки фактично не змінилася. Так, на ринку з’являються нові виробники, нові продукти, але їхня частка не настільки велика, щоб кардинально змінити ситуацію. Лідерство на ринку України, як і раніше, належить закордонним компаніям-виробникам, які націлені на інновації та новітні технологічні рішення і відіграють роль провідного «локомотива» молочної галузі», – розповіла кандидат технічних наук, заступник директора з науки та зовнішньоекономічних зв’язків компанії «Продсервіс» Тамара Ілляшенко.

04.01.2011р.

Особливості виробництва ковбас

Для кожного виду ковбасних виробів є певний процес виготовлення, затверджено технологічні інструкції та рецептури. Суворе дотримання рецептів, технології та санітарного режиму процесу є обов'язковою умовою одержання високоякісних ковбасних виробів.

Більше статей за тегами

При використанні матеріалів посилання на www.harchovyk.com (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.