Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
 






Останні новини
Останні новини
Спільнота м'ясної індустрії. ДОЛУЧАЙТЕСЬ!
14.05.2020р.

Завдяки цьому майданчику ми хочемо бути ще ближче до...

Спільнота пекарів та кондитерів. ДОЛУЧАЙТЕСЬ!
14.05.2020р.

Для Вас буде зібрано усі найсвіжіші та актуальні...

У 2019 році Україна експортувала вина на $11,9 млн
10.03.2020р.

Про це свідчать дані Держстатистики

В Україні створюють породу «бройлерних» ягнят
05.03.2020р.

В Україні планується створити нову вітчизняну...

Опитування
Опитування

Якої інформації на нашому порталі Вам би хотілося бачити більше?

5993
06.10.2008р. |
Шампанське, творене віками
Князь Лев Сергійович Голіцин у своєму житті головним вважав не створювати вино, а створювати людей. Проте, створювати вино, а саме шампанське, йому вдавалося навіть найкраще в Європі. Хоч відтоді минуло немало часу і нині напій князя творять інші руки, воно досі залишається благородним, із неповторним букетом кримських ароматів.

Уже 130 років завод «Новий Світ», створений Левом Голіциним, є колискою не лише кримського, а й українського виноробства. Аби віддати честь відомому творцю та тим людям, які нині продовжують творити його шампанське, у вересні відбулося грандіозне святкування 130-ліття заводу шампанських вин (ЗШВ) «Новий Світ» та відкриття на території заводу пам’ятника його творцю – Леву Сергійовичу Голіцину. Також у рамках фестивалю 17–19 вересня відбулася непересічна подія у виноробній галузі України – Перший спеціалізований конкурс шампанських вин «Новий Світ» ім. Л. С. Голіцина. Проходив він відповідно до правил Міжнародної організації винограду та вина (МОВВ). 57 взірців свого найкращого шампанського подало на розгляд журі 18 підприємств з України та Європи.

Яніна Павленко, директор заводу шампанських вин «Новий Світ» неабияк пишається проведенням цього конкурсу, адже подібного на теренах України, який би був присвячений шампанським та ігристим винам, не було. Враховуючи те, що князь Голіцин був основоположником шампанського на теренах СНД, керівництво «Нового світу» виступило ініціатором проведення конкурсу в Україні. «Міжнародним він був названий не випадково, оскільки основна його ціль – об’єднати виноробів із різних країн, аби побачити та зрозуміти, наскільки якісне ми в Україні та у «Новому світі» виготовляємо шампанське, перевірити свої можливості, посперечатися з Шампанню та з країнами, які також виготовляють шампанські та ігристі вина, – ділиться враженнями Яніна Павленко. – Для нас це важливий крок, оскільки важливо випускати високоякісний продукт. Як керівник підприємства, я впевнена, що завдяки нагородам, які щороку «Новий Світ» отримує на міжнародних конкурсах, можна стверджувати, що ми випускаємо найкраще шампанське не тільки в Україні, а й у країнах близького зарубіжжя».

Про те, як відбувався конкурс і хто у ньому переміг, розповів журналістам, які завітали у Новий Світ на святкування ювілею, Олексій Пугачов, заступник директора заводу. Участь у конкурсі взяли відомі своїми ігристими винами виноробні підприємства з України, Молдови, Росії, Німеччини, Туреччини, Литви та Словаччини.

«Основне правило проведення конкурсу – абсолютна його об’єктивність, високий професійний рівень журі – енологів, – розповідає Олексій Пугачов. – Проводився конкурс за 100-бальною системою оцінювання, із усіх взірців медалями нагороджено не більше 30%. Найвищий бал, за правилами конкурсу, отримують два гран-прі, решта – золоті та срібні медалі, бронзових медалей немає. Шампанське та ігристі вина оцінювали у 15 номінаціях, 8 з яких з пляшкової технології, 7 – з акратофорної». Дегустація взірців шампанського проводилася «всліпу» – ніхто із журі не знав, яке саме шампанське дегустує, оскільки взірці, які були закодовані та розливалися у бокали в окремій кімнаті.

Кращих з кращих обирали сім міжнародних та українських експертів, які безпосередньо працюють у виноробстві. Відкритість, чесніть та публічність конкурсу полягала також у тому, що із семи членів журі не було жодного представника з тих заводів, які брали участь у конкурсі. У ньому судили та обирали найкраще вино: Віктор Загоруйко – голова журі, заступник директора Національного інституту винограду та вина «Магарач» з наукової роботи та виноробства, професор, доктор технічних наук (Україна); Людмила Дубинчук – начальник лабораторії шампанського та ігристих вин ДУ ВНДІ пивобезалкогольної та виноробної промисловості, кандидат технічних наук (Росія); Джон Сальві – спеціаліст-енолог (Франція, Бордо); Едуард Михайлянц – голова дегустаційної комісії корпорації «Укрвинпром», радник з промисловості «Закрпатсадвинпром» (Україна); Микола Таран – заступник генерального директора агентства «Молдова Вино», доктор технічних наук (Молдова); Сергій Ченуша – головний спеціаліст відділу розвитку садівництва, виноградарства та виноробства Міністерства аграрної політики України (Україна); Євгеній Шульц-Куликов – завідуючий кафедрою виноробства Кримського аграрного університету, професор (Україна). Окрім журі, за проведенням конкурсу слідкував президіум, головою якого була Любов Герасимчук, директор центральної лабораторії виноробної промисловості України.
За словами графа Джона Умберті Сальві, спеціаліста-енолога міжнародного класу, члена МОВВ, їхавши на Україну, в Новий Світ, він навіть не мріяв побачити тут таку красу та гостинність. «Візит сюди був для мене хвилюючою мандрівкою, – ділиться враженнями французький енолог. – Я був приємно здивований високою якістю ваших ігристих вин. І навіть якщо ЄС забороняє вам використовувати слово «шампанське» у назві вина, яке ви виготовляєте, ми все ж думатимемо про нього як про шампанське. Вина, які ми дегустували, були неповторними. Зокрема, шампанське тиражем від 1994 року. Я не знаю, хто його зробив, але його легко сплутати із витриманим французьким шампанським». Як виявилося, це облагороджене шампанське – «Коронаційне» – виготовили на «Новому світі».
Кубок Гран-Прі Першого Міжнародного конкурсу шампанських та ігристих вин ім. Л. С. Голіцина згідно з результатами, які оголосило журі, отримало шампанське колекційне «Новий Світ Піно Нуар» брют ЗШВ «Новий Світ». Презентація цього нового шампанського відбулася під час святкування 130-ліття заводу і воно вже встигло не лише сподобатися гостям свята, а й бути визнаним найкращим серед решти взірців.

Золоті медалі конкурсу отримали: ігристе вино «Klaskinis» брют («Аліта», Литва); вино ігристе біле класичне колекційне брют «Cricova» (комбінат «Крікова», Молдова); колекційне шампанське «Новий Світ» екстрабрю (ЗШВ «Новий Світ», Україна); вино ігристе витримане рожеве «Новосвітське» напівсухе (ЗШВ «Новий Світ», Україна); «Von Unserm» брют рислінг 2001 р. («Balthasar Ress Weingut», Німеччина); колекційне шампанське «Преміум» брют («Абрау-Дюрсо», Росія); шампанське «Золоте Балка» піно брют («Золота Балка», Україна);  червоне ігристе витримане вино «Артемівське» напівсолодке (Артемівський ЗШВ «Артемівськ Вайнері», Україна); вино ігристе червоне солодке «Цимлянське» («Цимлянське вина», Росія); вино ігристе червоне класичне витримане солодке «Cricova» (комбінат «Крікова», Молдова); червоне ігристе «Krimart» брют (Артемівський ЗШВ «Артемівськ Вайнері», Україна); «Hubert  L`original («Hubert J.E», Словаччина);  ігристе червоне «Золоте» брют (Київський ЗШВ «Столичний», Україна); ігристе червоне «Невське танго» напівсолодке («Ігристі вина», Росія); «Радянське шампанське напівсолодке» (Харківський ЗШВ, Україна).

Срібні медалі отримали: «Одеса класик» (Одеський ЗШВ, Україна), шампанське витримане «Престиж» брют («РІСП», Росія); «Російське шампанське» витримане брют (Московський КШВ, Росія); шампанське «Фанагорія» напівсолодке («Фанагорія», Росія)% «Французький бульвар» напівсухе («Одесавинпром», Україна) та  «Altin Kopuk» брют («Kavaklidere S A»  Туреччина)
…У 1900 році у Парижі відбувалася всесвітня виставка шампанських вин. У той час європейці асоціювали східну Європу, зокрема Росію, лише з ведмедями, матрьошками та холодами. На той час Лев Голіцин уже 12 років працював над створенням власного шампанського. Вперше у 1900 році він повіз найкращий його взірець, шампанське «Парадізіо», на міжнародну виставку у Париж. Дегустаційна комісія складалася з енологів із всього світу і налічувала близько 200 осіб. Після закінчення дегустації той взірець, який отримує кубок гран-прі, наливають всім членам журі та конкурсантам, щоб кожен винороб зміг у бокалі визначити, чи його це вино. І після того, як усі бокали були заповнені взірцем, який отримує кубок, граф Сандон, який на той момент був засновником відомої нині компанії «Моет і Сандон», встає і говорить: «Я піднімаю бокал з цим напоєм та прославляю руки тих людей, які зробили цей чудовий напій – шаманське!» У цей момент із свого крісла підіймається Лев Голіцин і мовить: «Пробачте граф. Якщо б я хотів своєму вину знайти кращу рекламу, ніж ту, яку мені щойно зробили ви, я б пройшов увесь світ і її б не знайшов». Усі члени журі були шоковані. Хто ж творець найкращого шампанського – відомий граф Сандон чи князь Голіцин, про якого ніхто ніколи не чув? Усі чекали висновку голови журі, який встав і промовив: «Шампанське, яке ви тримаєте у руках, шампанське – «Парадізіо», князя Лева Голіцина»...
З 1900 року минуло багато часу, але бажання творити лише найкраще шаманське, яке перемагало б на міжнародних конкурсах та смакувало тим, для кого воно створене, завжди пріоритетне для керівництва ЗШВ «Новий Світ», який 100% – державна власність. «Сьогодні наше головне завдання – затвердити Україну на світовому та європейському виноробному ринку як виноробну країну, – розповідає Яніна Павленко. – Спершу ми прагнули, аби наше шампанське було схожим на виготовлене у Франції. А нині ми докладаємо максимум зусиль, аби останні марки шампанського, яке ми виготовляємо, були ексклюзивні та не мали аналогів у світі».

Та перешкод на цьому шляху для виноробів є вдосталь. Зокрема, вступ України у СОТ. На думку Яніни Петрівни, вступ принесе виноробній галузі катастрофічні наслідки, зокрема безмитний ввіз іноземних, не завжди якісних вин та шампанського: «Коли «Новий Світ», який нині є найдорожчою продукцією серед шампанських та ігристих вин в Україні, стане на одній полиці із «Вдовою Кліко» за однаковою ціною, нам буде складно доводити споживачеві, що наше вино краще. Нині завдяки конкурсу ми хочемо доказати Європі, що виноробство в Україні на високому рівні. Відтак, ми вирішили взяти участь у цьогорічному світовому конкурсі шампанських та ігристих вин, який проводитиметься у Парижі, аби повторити перемогу Лева Голіцина та вийти із своєю продукцією на світовий ринок. Півроку тому я звернулася із проханням до директора МОВВ пана Костелучі з проханням взяти під свій патронат проведення Першого міжнародного конкурсу шампанських та ігристих вин в Україні. Та, на жаль, Україна не є офіційним членом МОВВ і у зв’язку з цим організація не може патронувати наш конкурс. Та за попередньою домовленістю проведений конкурс ми відзняли на плівку, він повністю протоколювався, експерт із Франції стежив за правильністю його проведення і з усіма цими документами я найближчим часом відправлюся у МОВВ, аби отримати її підтримку на проведення конкурсу у наступному році». Ще одна новина неабияк хвилює українських виробників шампанського – заборона на вживання назви «шампанське», оскільки вона географічно належить лише винам з провінції Шампань. Також у зв’язку із входом України у СОТ виноробів чекає потік дешевих виноматеріалів. Хоча, цього потоку у «Новому світі» не бояться, адже на заводі дотримуються генеральної лінії, від якої ніколи не відступлять – випускати оригінальні шампанські вина якісної ручної роботи.


Христина ДРОГОМИРЕЦЬКА
Теги та ключові фрази
одеський зшв, артемівський завод шампанських вин, шампанське золоте одеське солодке ціна, шампанське французький бульвар ціна, моет и сандон, найкраще шампанське в світі, шампанське абрау дюрсо ціна, Ціна шампанського Золоте одеське солодке, українське шампанське ціна, вино ігристе витримане напівсолодке рожеве новосвітське
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
19.04.2011р.

Приватному виноробу для благородних напоїв

Для багатьох професіоналів і аматорів виноробство стало стилем життя або цікавим хобі. Тож не дивно, що кількість невеликих господарств і виноробів-аматорів збільшується в усіх виноробних країнах і навіть у регіонах, де промислового виноградарства не існувало. Розвивається приватне виноградарство й виноробство і в Україні.

15.03.2011р.

Фрукти й овочі сонячної Македонії

Македонська компанія «ГЕНЕЛ» створена у 1993 р. Її структурний підрозділ «ГЕНЕЛ АГРО» експортує свіжі, заморожені і консервовані овочі та фрукти, молочні продукти (бринзу і сир) і вишукані македонські вина.

Більше статей за тегами
Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами

При використанні матеріалів посилання на www.harchovyk.com (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.