Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
 






Останні новини
Останні новини
Сезон ріпаку-2019. Темні часи
21.08.2019р.

Цей сезон був невдалим для аграріїв, які вирощують...

Імпорт суниці майже вдвічі перевищує експорт
21.08.2019р.

З січня по травень 2019 року Україна закупила на...

Вийшов з друку КАТАЛОГ молочної продукції та сировини (2019)
19.08.2019р.

Це найбільш повні і достовірні дані про учасників...

(Не) Влипнути: як не купити підробку замість меду?
19.08.2019р.

Як обрати натуральний мед? Відповідь на це питання...

В Україні лише 7% садів мають статус органічних
19.08.2019р.

На сьогоднішній день площа органічних садів в...

Опитування
Опитування

Якої інформації на нашому порталі Вам би хотілося бачити більше?

3180
17.05.2007р. |
Звернення представників м’ясної галузі України

Президенту України Ющенко В.А.

Звернення

представників мясної галузі України: представників провідних наукових

установ, виробників, переробників, дистриб'юторів

м 'ясопродукцїі, інгредієнтів, обладнання

Ми, представники вищеназваних організацій, звертаємося до Вас, вельмишановний Вікторе Андрійовичу, з приводу суттєвого ускладнення роботи м'ясної галузі та існуючої загрози для національної економіки у зв'язку із прийняттям Верховною Радою України 23 лютого 2006 року Закону України№ 3489-ІV „Про м'ясо та м'ясні продукти”.

Представники м'ясопереробної галузі вносили свої пропозиції до проекту закону, проте комітет з аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради, який готував проект до другого читання, ці пропозиції не врахував. Зазначений Закон мав би впорядкувати роботу галузі та суттєві неточності технічного та технологічного характеру, натомість протиріччя і невідповідність документу нормам міжнародної законодавчої практики зводять нанівець навіть ті положення документу, які могли б сприяти розвитку м'ясної галузі.

Основні недоліки даного Закону зводяться до наступного.

Статтею 3 Закону встановлюються заборони/дозволи на використання у м'ясних продуктах певних сортів тих чи інших складових, що, на нашу думку, є визначенням показників якості окремих видів продукції, тобто є встановленням відповідних стандартів, що не належить до повноважень Верховної Ради України. Це не узгоджується із статтею 6 Закону України "Про стандартизацію", яка не відносить до суб'єктів стандартизації Верховну Раду України, а також не узгоджується з позицією Конституційного Суду України, висловленою у Рішенні від 10 лютого 2000 року у справі про ціни та тарифи.

Державне нормування показників якості та безпеки м'яса, м'ясних продуктів проводиться на підставі наступних актів:

– Закон України „Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”;

– Постанова Кабінету Міністрів України № 342 від 17 лютого 2000 р. „Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах” (із змінами та доповненнями);

– „Медико-біологічні вимоги та санітарні норми якості продовольчої сировини та харчових продуктів” (МБТ № 5061 від 1 серпня 1989 р. Міністерства охорони здоров’я СРСР).

 Закон України „Про м'ясо та м'ясні продукти” дублює вимоги, викладені у вищеназваних нормативних актах.

Вимоги, викладені у ст. 4 Закону України „Про м'ясо та м'ясні продукти”, дублюються із Законом України „Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини”, Законом України „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, Законом України „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”, Законом України „Про ветеринарну медицину”.

У Законі поняття „загальновідомі знаки” (стаття 1) та пропозиції про відповідні заборони щодо них (стаття 4) потребують узгодження з нормами міжнародних конвенцій та чинних законів України щодо об'єкту та способів охорони прав інтелектуальної власності.

Нормативною новелою є власне запровадження механізму атестації та реєстрації всіх суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з м'ясом чи м'ясними продуктами, та встановлення мінімальної ціни на закупівлю сільськогосподарських і диких тварин.

Слід зазначити, що навряд чи взагалі можна вести мову про атестацію суб'єктів господарювання, в тому числі фізичних осіб. За сталою практикою проводиться атестація виробництв. Згідно із статтею 58 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання, а отже і суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність щодо вироблення, переробки, зберігання та реалізації м'ясних продуктів, підлягають обов'язковій державній реєстрації. Господарський кодекс України не передбачає, як засіб державного регулювання у сфері господарювання, атестацію і реєстрацію суб'єктів господарювання у цій сфері.

Запровадження механізму визначення мінімальних цін закупівлі сільськогосподарських і диких тварин та птиці (стаття 14 цього проекту) не узгоджується із статтею 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" та побічно вводить заборону на будь-яку посередницьку діяльність з реалізації м'яса та м'ясних продуктів. Було б доцільним вилучити статтю 14 про встановлення закупівельних цін Кабінетом Міністрів України, оскільки цим порушуються ринкові відносини і статус держави з ринковою економікою.

Стаття 15 Закону передбачає державний контроль (нагляд), який здійснюють паралельно      чотири      державні      органи      (санепідслужби,      Держнагляд Укрметртестстандарту, інспектори управлінь із захисту прав споживачів, держінспектори управлінь ветеринарної медицини) майже за одними й тими показниками. А це своєю чергою, може зумовити тінізацію ринку м'яса та м'ясопродукції.

Статтею 16 проекту передбачається застосування фінансових санкцій до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього закону без визначення їх розміру, умов та порядку їх застосування, як цього вимагає частина друга статті 238 Господарського кодексу України, згідно з якою „види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами”.

Не відповідає конституційній нормі (частина двадцять друга статті 92 Конституції України) частина друга статті 16 Закону, яка припускає встановлення відповідальності підзаконними актами.

Тож доцільно було б чіткіше регламентувати відповідальність за порушення у даній сфері (стаття 16). Зокрема, оскільки у частині перший статті 16 передбачається, що фінансові санкції застосовуються згідно з чинним законодавством, то положення частини другої цієї статті, за якою застосування фінансових санкцій здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виглядає зайвим. У статті 16 мають бути визначені склади правопорушень, скоєння яких тягне за собою притягнення винних осіб до адміністративної, кримінальної, цивільно-правової відповідальності.

Також варто зауважити, що законопроект не пройшов громадського обговорення у колах м'ясовиробників, переробників, торгових організацій, виробників інгредієнтів, обладнання, представників споживачів.

З огляду на вищевикладене, а також на те, що положення цього Закону концептуально побудовані на принципах, що суперечать конституційним нормам, не узгоджуються із іншими законами України, що Закон є недосконалим з точки зору нормопроектувальної техніки, представники виробників, переробників, дистриб'юторів м'ясопродукції, інгредієнтів, обладнання

просять Вас як Президента України

не підписувати Закон України "Про м'ясо та м'ясні продукти" (№ 3489 - VI) в редакції, що прийнята Верховною Радою України 23 лютого 2006 року та скористатися правом вето щодо цього Закону як такого, що суперечить нормам Конституції України і чинного законодавства та створює суттєві загрози для національної економіки.

 

Теги та ключові фрази
представники мясної продукуії, м'ясна галузь україни, м'ясні продукти стаття, мбт медико-біологічні вимоги і санітарні норми, м’ясна галузь в україни, Статті з м'ясної галузі, закон україни про м'ясо та м'ясні продукти, Закон про якість та безпеку харчових продуктів від 30.05.2011р., закон україни «про м'ясо і м'ясні продукти»., новини мясноїгалузі
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
21.09.2017р.

Завдання різні – рішення одне

На виробництві чи складі дуже часто є потреба в швидкому переміщенні коробок, мішків, бочок, листів дерева, ДСП тощо, підняти на певну висоту, перевантажити велику його кількість та інше. Це не тільки забирає багато часу, а також потребує залучення великої кількості працівників. На сьогодні шведський виробник підйомного обладнання «ТАWІ» пропонує ручну працю замінити вакуумним підіймачем VacuEasylift та іншими моделями (залежно від типу вантажу, його ваги, типу та траєкторії переміщення, інших факторів).

15.10.2015р.

«Зінто» розширить асортимент якісними продуктами

Якість і правильний вибір інгредієнтів разом із професіоналізмом технологів як компанії-постачальника добавок, так і підприємства дають змогу виготовити і запропонувати оригінальний конкурентоспроможний на ринку продукт. Тому важливе завдання постачальників – знати тенденції ринку, пропонувати такі інгредієнти, які б максимально задовольняли потреби виробників м’ясної продукції.


При використанні матеріалів посилання на www.harchovyk.com (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.