Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
 






Останні новини
Останні новини
Індія може офіційно дозволити безлімітний імпорт українських яблук
10.12.2019р.

Отримано офіційну відповідь компетентного органу...

Експерти називали причину зниження виробництва борошна в Україні
09.12.2019р.

Падіння виробництва борошна в Україні пов’язують із...

Індія може офіційно дозволити безлімітний імпорт українських яблук
09.12.2019р.

Отримано офіційну відповідь компетентного органу...

«Укрспирт» можуть планують приватизувати до липня 2021
05.12.2019р.

Приватизацію заводів ДП ​​«Укрспирту» планується...

Опитування
Опитування

Якої інформації на нашому порталі Вам би хотілося бачити більше?

6376
17.05.2007р. |
Точки зору

1 березня у рамках виставки «Продекспо України 2006» відбувся семінар «М’ясопереробка: сировинна криза та шляхи її вирішення». Організатором семінару виступили журнал «М’ясний бізнес», асоціація «Укрм’ясо» та АТ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок».

Учасники розповіли про жалюгідний стан українського тваринництва і ламали списи у суперечках: коли і чим допоможе м’ясовиробникам новий закон України „Про м’ясо та м’ясні продукти”, прийнятий 24 лютого цього року Верховною Радою України. Пропонуємо скорочені варіанти виступів голови правління асоціації „Укрм’ясо” Володимира Попова та генерального директора ЗАТ „Матімекс” Івана Грода.

Володимир Попов: „Тваринництво в Україні досягло кризового рівня: кількість поголів’я ВРХ, свиней та овець нижча від рівня 1916 року!”

За 14 років переходу від так званого розвинутого соціалізму до капіталізму основні виробничі потужності м’ясної промисловості скоротилися вдвічі, з 123 потужних м’ясокомбінатів у робочому стані залишилося 64, вони завантажені лише на 15-40 % виробничих потужностей. За ці роки в Україні зупинилися та практично були знищені найкращі м’ясокомбінати, як-от Київський м’ясокомбінат виробничою потужністю 225 тонн м’яса/зміну, Дніпропетровський м’ясокомбінат (208 т/зміну), з 8 м’ясокомбінатів виробничою потужністю 100 тонн м’яса/зміну залишився лише Житомирський м’ясокомбінат – решта стоять.

Нині функціонує до 2,5 тис. малих цехів. Здійснилася мрія деяких міністрів сільського господарства, – заявив Володимир Попов, – адже це вони у середині 90-х років минулого століття заявляли, що не потребують сучасної м’ясної промисловості, бо вважали, що м’ясну сировину краще переробляти на малих бійнях та у невеликих ковбасних цехах. А нині на значній частці цих підприємств порушується „все і вся”, починаючи від технологічних процесів до ветеринарно-санітарних правил, техніки безпеки. Це їхня неякісна продукція, наголосив Попов, продається у переходах метро, у кіосках, на стихійних ринках.

Тих же горе-міністрів пан Попов звинуватив у збідненні сировинної бази м’ясної промисловості. Адже через прийняту у 90-х роках концепцію переходу від крупнотоварного виробництва до дрібнотоварного, поголів’я великої рогатої худоби з 24,6 млн. голів у 1991 році знизилося до 6,5 млн. голів до 1 лютого 2006, відповідно свиней з 19,4 млн. голів до 7,0 млн. голів. Нині понад 65% поголів’я скотосировини перебуває у приватних господарствах, які утримують 1-2 корови чи 2-3 свині.

Минулого року Міністерству аграрної політики вдалося зупинити спад та дещо збільшити за рік поголів’я свиней (на 700 тис. голів), однак кількість ВРХ знизилася ще на 250 тис. голів.

Криза сировини впливає і на роботу м’ясопереробників. Володимир Попов стверджує, що із спожитих середньостатистичним мешканцем України 39 кг м’яса у 2005 році лише 29 кг було вироблено в Україні, решта 10 кг – імпортовані, а іноді й завезені контрабандою. Дефіцит м’яса минулого року склав понад 500 тис. тонн!

У 2005 році імпорт м’яса та м’ясопродуктів в Україну склав 285 тис. тонн, в тому числі 31 тис. тонн яловичини, 46 тис. тонн свинини мороженої, 142 тис. тонн м’яса птиці, 21 тис. тонн свиного шпику – сала. Експортовано 77 тис. тонн м’ясопродуктів, в тому числі 63 тис. тонн м’яса яловичини та свинини.

За оцінкою Мінекономіки України, за планованого у 2006 році споживання м’яса 41,8 кг на душу населення, його дефіцит становитиме 250 тис. тонн, за оцінкою експертів Національної асоціації – не менше 450-500 тис. тонн.

Щоб стати врешті на шлях розвитку, необхідні державні кошти. По-перше, для збільшення кількості ВРХ м’ясних порід до 4 млн. голів (2 млн. має йти на переробку), по-друге, для збільшення поголів’я свиней до забою до 7-8 млн. голів та до 250 млн. курей-бройлерів. При цьому структура балансу споживання м’ясопродуктів приблизно становитиме три частини: свинина, яловичина, птиця. Гроші потрібні і для реконструкції виробничих фондів потужних м’ясопереробних підприємств, особливо обладнання. Необхідно встановити енергозбережувальну холодильну техніку, побудувати потужніші холодильники. „Загалом, м’ясна галузь потребує близько 1,5-2 млрд. грн. кредитних ресурсів, які повинні надходити у галузь паралельно з розвитком тваринницьких комплексів протягом 10 років”, – стверджує Володимир Попов.

Вступаючи до СОТ, необхідно прийняти нову політику бюджетної підтримки м’ясопромислового комплексу: вона повинна здійснюватися через наукові програми для крупнотоварного виробництва. Варто розробити нову стратегію кредитування, цінової, дотаційної та податкової політики щодо м’ясопереробних підприємств. Сучасна дотаційна політики не стимулює підвищення продуктивності виробництва, бо при подвірному утриманні тварин підвищувати його неможливо.

Пан Попов наголосив, що заборонне мито на імпортне м’ясо робить його неконкурентоздатним, а вітчизняний виробник все одно не може наповнити внутрішній ринок якісною і дешевою продукцією. Тому змінивши ввізне мито з 0,6 до 0,2 євро за 1 кг на м’ясо потушне яловиче, свиняче, пташине, можна збільшити вливання до бюджету до 1,5 млрд. грн. Ці кошти мають спрямовуватися на фінансування галузі для розвитку інвестиційних програм. А для запуску інвестиційного механізму розвитку галузі необхідно створити державний інвестиційний фонд, який би забезпечував фінансування програм розвитку підприємств м’ясної промисловості.

Українських м’ясовиробників на важкому шляху до СОТ чекає чимало нововведень. Насамперед, масове технічне переозброєння відповідно до норм ЄС, розробка та впровадження сучасних систем керування якістю та безпекою продукції, зокрема системи HACСP. В аспекті якості та безпеки продукції необхідно враховувати такі заходи, як простежуваність продукції, наявність алергенів чи генетично модифікованих речовин тощо.

Коментарі до закону України „Про м’ясо та м’ясні продукти”:

Голова асоціації „Укрм’ясо” вважає, що підписання Президентом прийнятого Верховною Радою 24 лютого цього року Закону „Про м’ясо та м’ясні продукти” покращить „якість вироблених м’ясних продуктів, позитивно вплине на життя та здоров’я населення України”, тому що:

 

 

1. Забороняється використання у м’ясних продуктах (ковбасах, копченостях, консервах, напівфабрикатах) вищого сорту м’яса механічного обвалювання (дообвалювання), білкових стабілізаторів, свинячої шкірки, крохмалю харчового, борошна, круп, продуктів із сої, а також харчових добавок і сумішей прянощів, у склад яких входять харчові добавки.

2. Заборонено використовувати згадані компоненти у м’ясних продуктах дитячого та дієтичного харчування.

3. Дозволено використовувати згадані вище сировинні компоненти у м’ясних продуктах 1-го сорту у якості 30% від загальної маси, але м’яса механічного обвалювання (доообвалювання) лише 10%; 2-го сорту – відповідно 40 та 20%; 3-го сорту – відповідно 50 і 30%.

4. Дозволено використовувати у консервах та напівфабрикатах м’ясо механічного обвалювання (дообвалювання) 10% при загальній кількості добавок 25%.

5. Заборонено присвоєння загальновідомих назв новим видам м’ясних продуктів, а також доповнення їх словами: „Докторська”, „Молочна”, „Одеська п/к”.

6. Заборонено продавати м’ясо та м’ясні продукти на стихійних ринках.

7. Усі суб’єкти господарювання, які постачають сировину для виробництва м’яса, а також виробляють м’ясо та м’ясні продукти, підлягають атестації відповідно до вимог нормативно-технічної документації, нормативно-правових актів. Атестація буде проведена протягом року комплексно з участю фахівців Мінагрополітики, Мінздраву України, Держстандарту України. Проводитиметься атестація раз на 5 років.

Іван Грод: „До газової, м’ясної, молочної криз, спричинених нашим східним сусідом ми отримаємо власну „ковбасну кризу”. 

„Визначним надбанням Президента В. Ющенка та уряду вважаю великі демократичні зміни, що відбулися в 2005 – на початку 2006 року. Двері Президентської адміністрації, Кабінету Міністрів та інших державних установ відкрилися для громадськості та представників великого і малого бізнесу”, – так розпочав свою доповідь генеральний директор ЗАТ „Матімекс”, одного з найпотужніших українських постачальників обладнання і спецій для м’ясної галузі.

Нарешті Державна митна служба, донедавна доволі закрита структура, зробила кроки назустріч імпортерам. Результатом її співпраці із Громадською колегією ДМСУ було скасовано довгий перелік нормативних актів, які стримували активність зовнішньоекономічної діяльності підприємств. 5 листопада 2005 року було підписано Протокол про співпрацю між Державною митною службою України та учасниками імпорту м’яса, м’ясопродуктів та свійських тварин в Україну. З боку м’ясопереробників його підписали близько 70% великих імпортерів. Протоколом було обумовлено граничний рівень мінімальних цін на м’ясо, м’ясопродукти та свійських тварин, що ввозяться в Україну, чим було перекрито можливість завезення в Україну такої продукції за зниженою митною вартістю, і перекрито «сірий» імпорт. Згодом лише за листопад 2005 року платежі до бюджету (мито та ПДВ) по цих товарах збільшилися на 8 млн. грн.

Для підписантів Державна митна служба запровадила Стоп-картку. Якщо працівник митної служби створює штучні перешкоди у митному контролі, імпортер має право продемонструвати картку, а згодом отримати грошову винагороду. Це реальний крок у боротьбі з корупцією в митних органах, запевняє пан Грод.

Продовжується формування „білого списку” суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності – реєстру підприємств, щодо товарів яких встановлено спрощений порядок застосування процедур митного оформлення. Наприкінці жовтня 2005 року було затверджено критерії оцінки митницями підприємств-резидентів, до товарів яких можуть не застосовуватися заборони та обмеження, установлені нормативно-правовими актами Держмитслужби. А в Наказі ДМСУ за №49 від 24 січня 2006 конкретно перераховано такі критерії.

Коротко про суть цього наказу: митна служба, не звільняючи імпортерів і не надаючи їм ніяких пільг та преференцій у сплаті належних митних платежів, надає їм права здійснювати митні оформлення в спрощеному режимі. Таким чином скорочується час на сам процес митного оформлення та запобігається вимагання хабарів з боку митниці. Своєю чергою, підприємства, які підписали угоду, зобов’язуються безперешкодно надавати свої бухгалтерські документи для камеральних перевірок. В разі порушення митних правил, підприємство вилучається з „білого списку”.

У лютому цього року проводилася нарада керівника київської регіональної митниці А. Макаренка та його заступників з представниками фірм-імпортерів ринку м’яса, м’ясопродуктів та риби. У результаті – вийшов наказ Київської регіональної митниці за №91 від 01.02.2006 р. У ньому встановлений реєстр підприємств-резидентів, до товарів яких можуть не застосовувати заборони та обмеження, встановлені нормативно-правовими актами ДМСУ, конкретизуються реальні права й обов’язки кожної фірми згідно з підписаними раніше угодами. Це реальні кроки назустріч виробникам.

Коментарі до Закону України „Про м’ясо та м’ясні продукти”.

Цей закон – це навмисне перешкоджання виробництву, він лише сприятиме хабарництву невмирущих чиновників, адже у ньому йдеться про державне встановлення цін, атестацію підприємств і штрафи.

Ст. 14 вказує, що закупівельні ціни на сільськогосподарських тварин та птицю встановлюються Кабінетом Міністрів України. А як же тоді ринок, ринкові відносини, статус держави з ринковою економікою, де ціну визначають попит та пропозиція, адже ми повертаємось назад до соціалізму?

Ст. 8 зобов’язує провести атестацію виробництв суб’єктів господарювання – це новий спосіб отримання хабарів чиновниками. Згідно з чинним нині законодавством, будь-яке підприємство (тим паче м’ясопереробне) отримує дозвіл на початок робіт, перевіряється комісіями санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, Держстандарту і постійно ними контролюється, вся продукція перевіряється в їхніх лабораторіях, на що видаються відповідні сертифікати (дозволи).

Ст. 6 зобов’язує надавати доступ на територію підприємства представникам органів державного контролю. Але згідно з чинними законами, перевіряючі і так майже не виходять з територій підприємств.

Майже у всіх країнах Західної Європи підприємство може виготовляти будь-яку продукцію за умови безпечності для здоров’я людини. У них ніхто не регламентує собівартість продукції, не визначає нормування показників якості м’ясної сировини, процентний склад м’яса, його сортність для виготовлення м’ясних продуктів. Основна умова – щоб продукція була смачною. Якщо вона несмачна, то її не випускають.

Незважаючи на те, що сьогодні в Україні ціни на м’ясо та м’ясну сировину майже вдвічі вищі від світових, в законі „Про м’ясо та м’ясні продукти” передбачено дуже вузькі і жорсткі вимоги до м’ясних продуктів при поділі їх за сортами.

Введення цього закону в дію призведе до чергового підвищення цін на м’ясо і ковбаси, якість їх суттєво знизиться, адже м’ясопереробні підприємства будуть змушені знижувати сортність своєї продукції.

В законі передбачено використання у вищих сортах м’ясних продуктів аскорбінової кислоти, нітриту, фосфату, аскорбінату натрія, прянощів, натомість заборонено харчові добавки. Але нині практично всі харчові добавки – це спеції, фосфати, аскорбінова кислота. Тому виникають суперечності: окремо компоненти дозволені у використанні, а в комплексі це трактується як харчова добавка, яку заборонено використовувати у вищих сортах продукції.

І наостанок слід відзначити, що нині всіма підприємствами м’ясопереробної галузі для виробництва ковбасних виробів і копченостей розроблена і затверджена МОЗ України і Держстандартом України нормативно-технічна документація на випуск готової продукції, яку потрібно буде протягом року терміново змінити в зв’язку зі зміною назв, рецептур. Немалі витрати із внесення змін слід включити в собівартість готової продукції, яка ляже на плечі пересічного громадянина.

Якщо і в майбутньому в нашій країні триватимуть навмисні перешкоджання виробникам, замість цільової допомоги, то готова продукція може і не потрапити на прилавки магазинів, або ж потрапить за ціною, яка нікому не буде потрібна.

Підготувала Уляна Чуба

 

Теги та ключові фрази
закупочна ціна на мясо Врх літинський м'ясокомбінат, житомирський м'ясокомбінат закупівельні ціни врх, цини на врх, Мясокомбынат в м. Житомиры, житомир мясокобинат цини наврх, держстандарт україни на м'ясну продуктивність врх, схема мясокомбінату потужністю 100 тон, закупочні ціни на ВРХ на жовтень 2012 року, закупочні ціни на врх, ціни на ВРХ 2012 рік


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
19.04.2011р.

Приватному виноробу для благородних напоїв

Для багатьох професіоналів і аматорів виноробство стало стилем життя або цікавим хобі. Тож не дивно, що кількість невеликих господарств і виноробів-аматорів збільшується в усіх виноробних країнах і навіть у регіонах, де промислового виноградарства не існувало. Розвивається приватне виноградарство й виноробство і в Україні.

15.03.2011р.

Фрукти й овочі сонячної Македонії

Македонська компанія «ГЕНЕЛ» створена у 1993 р. Її структурний підрозділ «ГЕНЕЛ АГРО» експортує свіжі, заморожені і консервовані овочі та фрукти, молочні продукти (бринзу і сир) і вишукані македонські вина.

Більше статей за тегами
Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами

При використанні матеріалів посилання на www.harchovyk.com (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.