Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
 






Останні новини
Останні новини
Індія може офіційно дозволити безлімітний імпорт українських яблук
10.12.2019р.

Отримано офіційну відповідь компетентного органу...

Експерти називали причину зниження виробництва борошна в Україні
09.12.2019р.

Падіння виробництва борошна в Україні пов’язують із...

Індія може офіційно дозволити безлімітний імпорт українських яблук
09.12.2019р.

Отримано офіційну відповідь компетентного органу...

«Укрспирт» можуть планують приватизувати до липня 2021
05.12.2019р.

Приватизацію заводів ДП ​​«Укрспирту» планується...

Опитування
Опитування

Якої інформації на нашому порталі Вам би хотілося бачити більше?

4064
18.07.2007р. |
Хочеш захисту – не прикривай щитом свій меч

М’ясна галузь є однією з найскладніших харчової промисловості. Останнім часом ми усі відчули, як сильно вона залежить від зовнішньоекономічних процесів. Беручи участь у цій конференції, ви стаєте активним учасником ринку в нових умовах і з новими правилами.

Політика держави на ринку м’яса: чи враховані інтереси м’ясної галузі?

Петро Вербицький, заступник міністра Мінагрополітики

Міністерство аграрної політики України відповідає за ринок продовольства, де сегмент тваринницької продукції має важливе значення. Безперечно, м’ясна тема мусить розглядатися з точки зору як споживачів, так і сільських товаровиробників, переробників, а також тих, хто займається роздрібною торгівлею продукції тваринного походження, зокрема, м’яса.

Загалом, ситуація на ринку м’яса оцінюється як стабільна. Дефіциту немає. На ринку є пропозиції м’яса, продукції переробки м’яса в широкому асортименті фактично в кожному регіоні. Однак таке загальне благополуччя має як позитивні, так і негативні тенденції.

Нині спостерігається стабільне нарощення власного виробництва м’яса. Найстабільнішою є ситуація з виробництвом м’яса птиці. Нині можна констатувати, що минулого року показники споживання м’яса птиці на душу населення були такими, як рекомендовано в світі, – 16 кг. Загалом було реалізовано понад 700 тисяч тонн м’яса птиці, з них 500 м’яса бройлерів, також м’яса від забою курей яєчних порід, гусятини, качок тощо. До речі, розпочалося промислове виробництво м’яса індичатини, спостерігається його планомірний розвиток.

Приватні вітчизняні інвестиції у промислове птахівництво дають підстави говорити про те, що в  2007 році також зросте власне виробництво м’яса вітчизняними підприємствами. Планується 250 тисяч тонн, або 10% приросту. (Торік цей показник становив 2,5 млн тонн живої ваги).

Отже, нині Україна в змозі обійтися без імпорту м’яса птиці.

Спостерігаються також позитивні тенденції з розвитку промислового свинарства. Торік поголів’я свиней зросло на понад 600 тисяч (не в обороті стада, а одночасного утримання). Також було нарощено виробництво м’яса свинини понад 65 тисяч тонн за рахунок спеціалізованих господарств. Цього року завдяки інвестиціям планується приріст м’яса свинини власного виробництва на 100 тисяч тонн.

Загалом, є проблеми з молочним скотарством, – нині розробляють програму розвитку молочної галузі. А розвиток молочної галузі пов’язаний з розвитком виробництва м’яса яловичини. Практично, 50% приплоду – це бички, які йдуть на відгодівлю, забій тощо. У цьому сегменті ми спостерігаємо певні проблеми, але завдяки імпорту дефіциту на ринку м’яса яловичини не буде.

Держава підтримуватиме розвиток м’ясного скотарства спеціальними програмами, зокрема, стимулюючи розведення певних порід. Окрема програма державної підтримки стосується мармурового м’яса – це прошарки мускулів і жиру, що надають продукту якісніших характеристик. У нас є кілька м’ясних порід української селекції – 100 тисяч поголів’я, з яких понад 40 тисяч корів м’ясного напряму, на утримання яких передбачено кошти з держбюджету. Такі породи корів вигідно утримувати в зоні Полісся, де недоцільно сіяти сільгоспкультури.

Зважаючи на потреби власного ринку, планується наростити близько 250 тисяч тонн власного виробництва м’яса живою вагою.

Водночас, за підрахунками фахівців, планується збільшення споживання м’яса, оскільки зростають пенсії, заробітні плати. Для порівняння: за часів колишнього Союзу на мешканця вироблялося 58 кг м’яса. Торік в Україні ця цифра становила 41,5 кг на мешканця, а приріст – 2,4 кг споживання на рік. За підрахунками, цього року можливе зростання споживання м’яса на 2-2,5 кг.

Яким чином можна це регулювати? Є дві складові: імпорт й експорт м’яса. На жаль, торік експорт м’ясо в Росію був несприятливим. Нині експорт для деяких м’ясопереробних підприємств (лише яловичини) розблоковано і діалог триває.

Тимчасом імпорт на територію України є суттєвим і створює певні проблеми, насамперед, для вітчизняного товаровиробника. Цього року імпортовано 231 тисячу тонн м’яса, з яких понад 150 тисяч тонн – м’ясо птиці. За митними деклараціями вартість цього м’яса становить 45-50 центів. Це сепароване м’ясо, тобто дрібні частини (обрізі) тощо. Такий імпорт породив недобросовісну конкуренцію між вітчизняними виробниками й імпортерами. Нині уряд вживає заходів, оскільки закупівельні ціни на сировину знизилися до межі, коли виробництво буде збитковим для селянина. За роки незалежності вітчизняний інвестор вклав у промислове птахівництво близько 12-14 млрд грн. Зараз вивчається усі нюанси щодо роботи імпортерів

Чи в світі ціна десь сплачують 50 центів за кілограм сала? Якщо такий імпорт потраплятиме в Україну, то ми знищимо вітчизняного виробника. Нині на урядовому рівні проведено низку нарад за участю керівників Мінекономіки, Мінагрополітики, МВС, Державної митної служби, ДПА, СБУ. Також ведеться робота в рамках чинного законодавства, щоб було створено поле для конкуренції між імпортером і вітчизняним виробником. З одного боку, ми не повинні зумовлювати до подорожчання на ринку, з іншого – хочемо, щоб усі учасники ринку відчували комфорт.

Після аналізу складових такого імпорту закупівельні ціни на свинину зменшилися на 38%, яловичини – на 18%, а от роздрібні ціни на аналогічну продукцію знизилися лише на 7-8%. До речі, обласним держадміністраціям делеговано повноваження, відповідно до яких вони повинні відслідковувати рівень націнок в роздрібній торгівлі.

Щодо переробної галузі, то був час, коли в зв’язку з реформуванням аграрного сектору економіки і економіки загалом організовували невеликі забійні, ковбасні підприємства тощо. Тепер треба ввести контроль за показниками якості й безпеки готової продукції. Відомо, що задля гарантування безпеки продукції на законодавчому рівні на переробних підприємствах запроваджено таке поняття, як офіційний ветеринарний лікар, тобто незалежний від держави ветеринарний контроль.

Водночас, нині спостерігається тенденція до зменшення кількості переробних підприємств, і це правильно. По-перше, наявні потужності чи не повністю забезпечують потреби внутрішнього ринку в готовій продукції. По-друге, зараз відбувається переоснащення вітчизняних підприємств. Незабаром Україна вступить до СОТ, і вітчизняні переробні підприємства мають на меті експортувати свою продукцію. Не йдеться про вимоги Європейського Союзу. Наші підприємства відвідували російські інспектори, які також ставлять певні вимоги до самого підприємства, його санітарного стану, обладнання, технологій тощо.

Переробні підприємства є приватними, їх власники інвестують переоснащення підприємств, купують сучасне обладнання. Своєю чергою, Міністерство аграрної політики через Департамент продовольства впливає на ці процеси. Наприклад, в державному бюджеті є стаття на відшкодування відсотків за взяті кредити. Проте сільгосптоваровиробник має право на відшкодування цих відсотки, а переробники – ні.

Якщо взяти рівень державної підтримки українського сільгосптоваровиробника і європейського, то ми перебуваємо не в однакових умовах. Нині ми платимо 100 грн на гектар і не на всі культури. В Європі на гектар платять 200 євро, на тонну виготовленої продукції – субсидії, за експорт – теж бюджетні субсидії. Нині державної підтримки потребують виробники сировини. Також хотілося б, щоб держпідтримку отримували переробні підприємства, які вкладають кошти в модернізацію.

Непокоїть ситуація на ринку переробників і торгівлі, яка також переважно приватна. Представники більшості зауважують про дискримінаційні умови, а саме: торговці беруть продукцію, але розраховуються через місяць-два, що невигідно для переробників.

Безперечно, держава буде усіма можливими важелями впливатиме на ринок, щоб він був захищеним, продукція була якісна, сировина і готова продукція були в повному асортименті і, головне, щоб не допустити необґрунтованого підвищення цін на продукти харчування.

Нині в Україні є 22 заводи з перероблення відходів м’ясної переробки, шкірсировини, утилізації трупів тварин тощо. На цей рік з державного бюджету виділено коштів 36 млн грн на модернізацію заводів і близько 8 млн на заготівлю цієї сировини. Нині розробляється закон про утилізацію продуктів тваринного походження. Задля вирішення проблем охорони довкілля потрібно налагодити роботу з утилізації такої сировини.

Роль галузевих організацій в лобіюванні інтересів м’ясної галузі

Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації

В Україні працюють асоціації «Укрм’ясо», «Укртваринпром», «Союз птахівників України» та інші, які не можуть між собою порозумітися. Та й влада не сприймає їх належно. Очевидно, поки ми не подолаємо цих проблем, не зможемо рухатися вперед.

Нині динамічно розвивається виробництво продукції птахівництва, оскільки в цьому сегменті ринку найменше ризиків. Хто перший розпочав цей бізнес, натрапив на золоту жилу. Оборот капіталу у виробництві бройлерів становить максимум 60 днів (з часу вкладення коштів і продажу готової продукції, відгодівля – 42 дні). Якщо виробник займається вирощуванням свиней – це 8 місяців (у кращому випадку за наявності сучасних технологій), виробництво м’яса яловичини триває 2 роки. Це ризики, тим більше, що в Україні чи не щороку змінюються уряди, і кожен новий робить революцію, в тому числі на ринку м’яса.

Зараз найбільшою проблемою є завезення через вільні економічні зони величезної кількості м’яса без сплати податків, контрабанди – (чорної і сірої). Чорна – це коли завозять будь-що і не реєструють, сіра – завозять вартістю 4 євро за кілограм, а в митній декларації ставлять 40 центів, сплачують податки 40 центів, ПДВ і податок на імпорт, і при цьому отримують переваги. Така продукція тисне на внутрішній ринок. З одного боку, уряд хоче з таким імпортом боротися, а з іншого – є сили потужніші... Така ситуація несприятлива для інвесторів.

Світові тенденції спонукають Росію до рішучих кроків. Експерти зазначають, що якщо в Україні і надалі відбуватимуться такі незрозумілі процеси і ризики інвесторів будуть більшими, ніж можливість отримати прибуток з вкладених інвестицій, то ті інвестиції йтимуть до Росії. Прогнозують, що через три роки Україна їстиме російське м’ясо, через п’ять – питимемо російське молоко і т. ін.

Нині, з одного боку, Росія захищає свій ринок, а з іншого – є політичне лобі національного виробника, що не хоче дотримуватися жодних міжнародних угод і не пускає продукцію з України на свій ринок.

Міжнародні фінансові інституції вкладають у сільське господарство Росії чималі кошти. Водночас, в Україні таких темпів не бачимо. Наприклад, торік в Угорщині майже 3 млрд євро інвестицій вклали лише в сільське господарство, яке мало ще й дотації. Натомість, Україна торік отримали 1% від того, що отримала Угорщина.

Щоб удосконалити внутрішній ринок, насамперед, треба дивитися не лише на переробника чи виробника м’яса, а бачити весь ланцюг від виробництва сировини до реалізації продукції. Якщо в цьому ланцюгу якась ланка недосконала, то перспективи на розвиток малоймовірні. Часто можна почути, що товаровиробника ошукує переробник м’яса, який, своєю чергою, показує пальцем на торгівлю. Усе має бути злагоджено, прозоро і зрозуміло для кожного.

Маємо іншу проблему. Здавалося би, контрабандна сировина (м’ясо) лише на користь виробникам м’ясної продукції: вони отримують дешеву сировину, відтак, більші прибутки. Це так. Та якщо на український ринок потрапляє контрабандна сировина сумнівної якості… З готовою продукцією, виготовленою з неякісного м’яса, виробник не вийде на зовнішні ринки. Скажімо, Росія аргументує, що в нас невідомого походження продукція, сировина. Усім зрозуміло, що нині підприємство отримає прибутки, а завтра матиме проблеми, не кажучи вже про поступ вперед. Відновити довіру доволі складно.

Свого часу було введено обмеження на експорт зерна, оскільки, мовляв, матимемо внутрішню дешеву сировину, а відтак додатковий прибуток для виробників хліба, м’яса птиці, свинини. Але якщо менше посіяти кукурудзи, ячменю, то, відповідно, ціна на цю продукцію буде значно вищою для тих, хто виробляє м’ясо птиці, свинини і випікає хліб.

Усі ці проблеми потребують широкого обговорення і узгодження на рівні громадських організацій.

Успіх залежатиме від порозуміння між владою і професійними об’єднаннями, які представляють інтереси суб’єктів господарювання. Без такого порозуміння не матимемо сприятливих умов для роботи, втратимо шанси, які нам дає глобальна економіка, і вкотре опинимося на узбіччі.

Стефанія Шибунько

Теги та ключові фрази
укрмясо. виробництво індичатини, україна ринкові ціни на продукцію індичатина, захист виробників м'ясної сировини, конкуренція між виробникамит мяса, технологія виробництва яловичини в україні, закупівельна ціна свиней 2012р. мясопереробними підприємствами, закон про дотацію мясопереробникам, повернення дотації м ясопереробним підприємствам у 2012 р., мармурове мясо, конкуренція між виробниками м ясопродуктів
Більше статей за тегами


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
19.04.2011р.

Приватному виноробу для благородних напоїв

Для багатьох професіоналів і аматорів виноробство стало стилем життя або цікавим хобі. Тож не дивно, що кількість невеликих господарств і виноробів-аматорів збільшується в усіх виноробних країнах і навіть у регіонах, де промислового виноградарства не існувало. Розвивається приватне виноградарство й виноробство і в Україні.

15.03.2011р.

Фрукти й овочі сонячної Македонії

Македонська компанія «ГЕНЕЛ» створена у 1993 р. Її структурний підрозділ «ГЕНЕЛ АГРО» експортує свіжі, заморожені і консервовані овочі та фрукти, молочні продукти (бринзу і сир) і вишукані македонські вина.

Більше статей за тегами
Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами

При використанні матеріалів посилання на www.harchovyk.com (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.