Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
 






Останні новини
Останні новини
З 2011 року площі під виноградом в Україні скоротилися вдвічі
27.02.2020р.

З 2011 року площі під плодово-ягідними культурами в...

МХП: Більше 10 країн ввели заборону на імпорт курятини
27.02.2020р.

У зв’язку зі спалахом пташиного грипу, що було...

В Києві обговорять стан та перспективи молочної галузі до 2030 року
26.02.2020р.

У 2019 імпорт всіх видів молочних продуктів зріс на 60%...

Ціни на сировинне молоко під тиском переробників
25.02.2020р.

Оператори сектору переробки продовжують наполягати...

На Київщині відкрили ферму з відгодівлі овець і бичків
25.02.2020р.

Компанія з іноземними інвестиціями Livestock4Export...

Опитування
Опитування

Якої інформації на нашому порталі Вам би хотілося бачити більше?

8657
12.06.2007р. |
Технічне переоснащення – не основна проблема м’ясопереробної галузі

  У 1991 р. споживання м’яса на душу населення становило 74 кг, нині невтішна статистика каже, що цей показник скоротився до 32 кг на душу населення. В Україні існує близько 120 великих м’ясопереробних заводів та підприємств, які працюють лише на 30-40-% від своєї потужності. Про основні проблеми розвитку м’ясної та м’ясопереробної галузі в Україні, тарифні ставки на ввіз обладнання та сировини та про те, чи справді існує загроза виникнення м’ясної кризи в нашій державі, розповідає Іван Михайлович Грод,   генеральний директор компанії «Матімекс-Україна» – однієї з найпотужніших на українському ринку компаній-постачальників обладнання та харчових добавок для м’ясопереробки. 

Врізка:

Вже понад 8 років компанія „Матімекс-Україна” представляє на українському ринку весь комплекс послуг із забезпечення м’ясопереробних підприємств: від технологічної підтримки у застосуванні спецій та добавок до продажу, налагодження, монтажу обладнання для своїх клієнтів. „Матімекс-Україна” володіє ексклюзивним правом продажу на ринку України обладнання таких всесвітньовідомих фірм, як: Handtmann (шприци для м’ясопереробної галузі), Poly-Clip (кліпсатори), Autotherm(термокамери), Stork (забійні лінії) тощо, а також пряно-ароматичних сумішей та добавок австрійської фірми „Альмі” та багатошарові термостійкі пакети „Діксі”.

Серед постійних клієнтів „Матімекс-Україна” – найбільші м’ясопереробні підприємства України: ВАТ „Птахокомбінат” (м. Кіровоград), ВАТ „Кременчукм’ясо”, АЗТЗ „Луганськм’ясопром”, ПП „Колос” (м. Чернівці) та ін.

– На численних нарадах за участю Президента України, зокрема форуму „Влада і Бізнес – партнери”, – розповідає Іван Михайлович, – неодноразово обговорювались, проблеми, пов’язані зі вступом України до СОТ. Йдеться про те, що м’ясна промисловість потребує негайного технічного переоснащення. Біда в тому, що за наявного стану чинного законодавства – здійснити його вкрай важко.

– Що ж стоїть на перешкоді?

– Скажімо, до прийняття нового митного тарифу діюча ставка на ввезення обладнання для м’ясної промисловості становила 20%, плюс 20% податку на додану вартість. Очевидно, що при таких тарифних ставках – технічне переоснащення галузі не відбудеться. Питання мита піднімалось та обговорювалось неодноразово на круглих столах, нарадах, в комісії Верховної ради України, йшлося про необхідність переглянути цю митну ставку та повернутись лицем до м’ясної галузі, в якій питання законодавства, і якість кінцевого продукту, і, відповідно, сировина та обладнання для виробництва харчових продуктів – тісно взаємопов’язані.

Після розпаду Радянського Союзу 90% виробництво обладнання для м’ясної промисловості залишилось в Росії. У нас в Україні практично немає заводів-виробників обладнання даної галузі, за винятком полтавського заводу та черкаського, який випускає кутери з чавунною чашею. Проти використання чорного металу у виробництві обладнання для харчової промисловості фактично заборонено в країнах Євросоюзу. Адже в даному випадку треба використовувати нержавіючий метал.

Нині потреба в закупівлі обладнання існує, ми просто змушені завозити обладнання з-за кордону. Ситуація складається така: сплачуючи 20% ввізного мита та 20% податку на додану вартість, експортер фактично віддає 50% коштів до державного бюджету. Оскільки обладнання є достатньо дорогим, наші підприємства просто не в стані виконувати такі умови.

Отож, коли обговорювалось питання митної ставки, колишній міністр економіки С. Терьохін погодився, що на обладнання для м’ясної промисловості потрібно встановити нові ставки. Та все закінчилось тим, що після другого читання пройшла несподівана для м’ясників нова тарифна ставка: 12%  плюс 20% на додану вартість. Мушу сказати, для нас це забагато.

На жаль, в Україні немає жодного заводу, який би випускав харчові добавки для ковбасних виробів та копчень (митна ставка при ввозі харчових добавок становить 10% плюс 20% ПДВ).

Крім того, прийнятим законом про бюджет від 1 квітня поточного року ліквідовано пільги на ввезення обладнання як інвестиції. Інвестор опинився в умовах, коли за можливості та бажанні допомогти він сплачує 20% ПДВ від загальної суми лише для того, щоб завезти обладнання на територію України. Слід пам’ятати, що завезене обладнання ще потрібно тут змонтувати, підготувати для нього приміщення, налагодити тощо. Статистика каже, що з 1 квітня кількість інвестицій в Україну значно зменшилась. І це природно, адже не кожен інвестор погодиться на такі умови. На цю тему можна розмовляти безконечно, але проблеми є, і вони потребують негайного вирішення.

– Розкажіть про інциденти, повязані безпосередньо з митницею при ввезенні обладнання на територію нашої держави.

– Скажімо так, в умовах, коли обладнання для переробки м’яса поставлено на код 8438500000 з 12% митною ставкою, а обладнання для упаковки має інший код і нині має нульову ставку, митниця намагається підвести під код 8438500000 абсолютно все обладнання, яке ввозиться, аби лише сплатили мито.

Компанія „Матімекс-Україна”, ексклюзивний представник з продажу на українському ринку алюмінієвих скоб та кліпсаторів німецької фірми Poly-Clip, з 1998 р. імпортувало на територію України скоби, виробництво яких в Україні відсутнє взагалі. Згідно з вимогами товарної номенклатури Митного тарифу України, алюмінієві скоби для закріплення кінцевих країв оболонок ковбасних батонів при підвішуванні в коптильних камерах компанія декларувала за кодом УКТЗЕД 7616100000 „Інші вироби з алюмінію”, з пільговою ставкою мита 5%. 11 лютого 2005 р. ЗАТ „Матімекс-Україна” отримало повідомлення, надіслане Київською регіональною митницею, згідно з яким підприємство повинно сплатити до бюджету за 2004 р. ввізне мито, ПДВ, разом з пенею та штрафом – 606 431,19 грн., оскільки при митній перевірці встановлено, що зазначений товар повинен був декларуватись іншою класифікаційною групою „Скоби дротяні у блоках”. При тому, ми не отримували жодного рішення відділу номенклатури КРМ про зміну коду товару, адже жодних змін до Закону України „Про митний тариф України” чи інших законодавчих актів, які б стали підставою до віднесення товару до іншого класифікаційного коду, не було.

У зв’язку з ситуацією, що склалась, наше підприємство змушене було звернутись до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та Держзовнішінформу з проханням провести дослідження на предмет хімічного складу та визначення коду УКТЗЕД. Після спеціальних перевірок було підтверджено код 7616100000 для нашого товару: йдеться про чистий харчовий алюміній, використання якого є безпечним для м’ясних виробів, що підлягають варінню та копченню. Дані рішення Митна служба проігнорувала. В квітні ми направили позовну заяву до Господарського суду м. Києва. Представники митниці справу затягували, не з’являючись на судові засідання. В результаті в серпні ми отримали рішення, за яким суд визнав недійсним податкове повідомлення Київської регіональної митниці. Справу було направлено до Київського апеляційного господарського суду, де вона розглядається до нині.

6 липня 2005 р. заступник голови Служби Р.С. Ганджа направив листа щодо класифікації згідно з УКТЗЕД скоб алюмінієвих для затискання кінцевих країв ковбасних виробів та сирів, а 12 липня 2005 р. наша фірма отримала лист від Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України, в якому йдеться про те, що скоби виробництва фірми Poly-Clip, виготовлені методом рельєфного формування з алюмінієвої стрічки, можна розмитнювати за кодом 7616100000. Стає незрозумілим, чому до нинішнього дня триває судова тяганина...

Через такі дії митних органів з початку 2005 р. ми не змогли забезпечувати підприємства м’ясної галузі України оригінальними скобами виробництва Poly-Clip. Підприємства вимушені працювати на підробках або ж на скобах, завезених контрабандою. Аналізуючи поставки скоб в Україну з початку року і до нині, ми можемо сказати, що втратили 2,5 млн. грн. до бюджетних надходжень (мито – 5%, ПДВ – 20%),  адже жодних поставок за цей час здійснено не було. Мушу також сказати, що до цього часу жодних недоліків в діяльності нашої фірми виявлено не було. Через такий перебіг подій, призупинено роботи щодо відкриття заводу з виробництва комплектуючих для м’ясопереробної галузі (інвестором якого виступає фірма з Німеччини).

– Прокоментуйте, будь ласка, повідомлення преси про можливу мясну кризу через встановлення квоти на ввезення сировини з-за кордону.

– Якщо в 1991 р. ми мали в Україні 24,4 млн. голів великої рогатої худоби і 19,2 млн. свиней, то 1 січня цього року маємо 7,2 млн. голів великої рогатої худоби та 6,8 млн. свиней (до речі, у Польщі перед вступом у СОТ поголів’я свиней налічувало 50 млн.).

Для нормального забезпечення та функціонування галузі нам треба завезти ще 400 тис. тонн м’яса. Нещодавно було прийнято новий митний тариф, за яким митні ставки складають 0,6 євро на кг яловичини і свинини та 0,4 євро на кг курятини. Звичайно, це трохи зависокі ставки ввізного мита, які не дають змоги зменшити ціну на відповідну продукцію.

Дефіцит м’яса справді відчувають виробники та переробники курячого м’яса. Зниження цін на куряче м’ясо пов’язане, радше, з панікою, яка виникла довкола пташиного грипу. Що ж до яловичини, то можу сказати, що тут існує реальна проблема з продажем, реалізацією м’яса, яке в кількості кількох тисяч тонн простоює в холодильних камерах доволі великих підприємствах м’ясної промисловості. Тож великої загрози для підняття цін на ковбасні вироби та копчення не бачу. Знаючи наш ринок, стверджую, що наші підприємства використовують у своєму виробництві більше 70% яловичини та свинини і незначну кількість курятини.

На мою думку, розмови про введення квот – це радше лобіювання чиїхось інтересів, адже встановлення квот на завіз м’яса, видавання ліцензій, здійснення його централізованих закупівель, їх розподіл – створюють умови для корупційних діянь. У всьому світі підприємство саме повинно вирішувати, що і якими обсягами потрібно закуповувати, якщо в цьому є економічна доцільність, насамперед.

 – Охарактеризуйте залежність якості продукції від технологій та обладнання, на якому вона виготовляється.

– В наш час в Україні працює 120 великих м’ясокомбінатів, які вистояли, пережили скрутні часи, а також близько 100-120 середніх підприємств в межах кожної області. Тобто в нас є можливість випускати якісну та безпечну для здоров’я людей продукцію. Але споживання м’яса на душу населення впало, тому при нинішніх умовах залишається сподіватися змін на краще, адже заводи не використовують і половини своїх потужностей.

Такі підприємства як ВАТ „Птахокомбінат” м.Кіровоград, ВАТ „Кременчукм’ясо”, ПП „Колос”, нещодавно запущений м’ясокомбінат ТОВ „Тульчинм’ясо”, вже пройшли достатню технологічну підготовку. На цих підприємствах нині працює найновіше обладнання по переробці м’яса. Якість продукції зробленої на цьому обладнанні не поступається ні австрійській, ні німецькій.

– Окрім сировини, на територію нашої держави експортують готову м'ясну продукцію. Чи безпечно її вживати?

 – Після прийняття 1 квітня цього року нового закону про бюджет України, діяльність наших вільних економічних зон, які працювали на території України, завозячи сировину без сплати ввізного мита та реалізуючи на території України, було призупинено. Натомість в Білорусі створено такі вільні економічні зони з умовою заборони права продажу готової продукції на території своєї держави. Отримуючи сировину з будь-якої держави світу (в тому числі держав, ввіз сировини з яких на територію України є забороненим), білоруські виробники ввозять в Україну готову продукцію (відповідно під іншим кодом, ніж сировина) без сплати ввізного мита згідно з міжурядовими угодами. В Білорусі діяльність цих підприємств не підлягає відповідним ветеринарно-санітарним умовам. Ми ж споживаємо продукцію, якісний склад сировини якої визначити неможливо. На жаль, ми не в змозі проконтролювати якість продукції, яка потрапляє а наші магазини та супермаркети в доволі широкому асортименті.

В будь-якому випадку ми повинні вимагати від Департаменту ветеринарної медицини України та інших урядових установ отримання підтверджень того, що іноземна продукція, завезена на територію нашої держави, виготовлена з власної сировини та є  безпечною для здоров’я споживачів.

Розмовляв Василь Масюк.

 

Теги та ключові фрази
асортимент сумішей пряноароматичних, м'ясопереробна галузь україни 2014 року, Стан м'ясопереробної галузі в Україні 2014 рік, курсова м'ясопереробної галузі в Україні, підприємств мясопереробної галузі в україні 2013, стан м'ясопереробної галузі України, проблеми м'ясопереробної галузі, 8438500000 код тнзед украіна, мясопереробні підприємства львівщини, пряно-ароматична суміш та харчові добавки фірми "Альмі", Австрія


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
19.04.2011р.

Приватному виноробу для благородних напоїв

Для багатьох професіоналів і аматорів виноробство стало стилем життя або цікавим хобі. Тож не дивно, що кількість невеликих господарств і виноробів-аматорів збільшується в усіх виноробних країнах і навіть у регіонах, де промислового виноградарства не існувало. Розвивається приватне виноградарство й виноробство і в Україні.

15.03.2011р.

Фрукти й овочі сонячної Македонії

Македонська компанія «ГЕНЕЛ» створена у 1993 р. Її структурний підрозділ «ГЕНЕЛ АГРО» експортує свіжі, заморожені і консервовані овочі та фрукти, молочні продукти (бринзу і сир) і вишукані македонські вина.

Більше статей за тегами
Пропозиції, що можуть Вас зацікавити
Більше пропозицій за тегами

При використанні матеріалів посилання на www.harchovyk.com (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.