Закрити

  Авторизація

Логін
Пароль
Запам'ятати на 2 тижні?

Забули пароль?
Якщо ви незареєстровані, пройдіть реєстрацію
 






Останні новини
Останні новини
Спільнота м'ясної індустрії. ДОЛУЧАЙТЕСЬ!
14.05.2020р.

Завдяки цьому майданчику ми хочемо бути ще ближче до...

Спільнота пекарів та кондитерів. ДОЛУЧАЙТЕСЬ!
14.05.2020р.

Для Вас буде зібрано усі найсвіжіші та актуальні...

У 2019 році Україна експортувала вина на $11,9 млн
10.03.2020р.

Про це свідчать дані Держстатистики

В Україні створюють породу «бройлерних» ягнят
05.03.2020р.

В Україні планується створити нову вітчизняну...

Опитування
Опитування

Якої інформації на нашому порталі Вам би хотілося бачити більше?

4800
25.05.2007р. |
Андрій Лозін: Науковоємну продукцію не можна обкладати податком

Дивно, але попри збитковість чи дотаційність більшості підприємств важкої промисловості в Україні, ця галузь досі проголошується пріоритетною для економіки. А про крихкість сировинних економік і їх слабку конкурентоспроможність на світовому ринку йдеться й у цьогорічному звіті Світового банку.

Отож, пора подбати про „світлі голови і ясні уми”, інтелектуальний потенціал України. Чого потребують українські винахідники розповідає Андрій Лозін, директор науково-виробничого підприємства „Продекологія”.

– Андрію Афонієвичу, з чого ви починали?

– „Продекологія” виникла у відповідь на проблеми харчового виробництва. Коли я ще працював у лабораторії магнітного очищення Інституту інженерів водного господарства, харчовики скаржилися, що на виробництві до продуктів часто потрапляють металеві домішки. Через це ламалося обладнання, і страшно було уявити, що продукт, „нафарширований” металевою лускою, мініголками чи іншими мікровключеннями, може потрапити до споживача.

На початку 90-х система забезпечення сепараторами була майже зруйнована, тож ми взялися за їх виробництво. Першим замовником став Сарненський хлібокомбінат, згодом до нас звернулися виробники кераміки та фаянсу. Частково ми й вижили завдяки харчовикам, адже в часи суцільного бартеру отримувати „харчами” було вигідніше, ніж, наприклад, прасками чи іншим „брухтом”. А ще ми перші перейшли на виготовлення сепараторів із використанням надпотужних магнітів нового покоління і отримали додатковий козир.

– Які галузі є для вас пріоритетними?

– Нині ми є абсолютним лідером з виробництва магнітних сепараторів для кондитерів не лише в Україні, а й у Росії, Білорусі, Польщі, Литві, Латвії, Естонії. Не менший попит мають вони і у круп’яній, борошномельній, хлібопекарській галузі.

Триває співпраця з цукровиками. Вимоги до якості українського цукру дуже низькі: люди їдять той, що є, а кондитери для своїх потреб цукор змушені сепарувати. До речі, якщо брати до уваги обсяги поставлених нами сепараторів, то польські цукровики розвиваються швидше за українських.

Чимало наших апаратів встановлені на підприємствах фарфоро-фаянсової, скляної, гумово-технічної, деревообробної та інших галузей промисловості. Великі надії покладаємо на співпрацю з металургами, буваємо на різноманітних конференціях з питань збагачення. Загалом ми поставляємо продукцію на підприємствах тридцяти п'яти галузей промисловості. В минулому місяці вперше відвантажили сепаратор для цукровиків в Сербію. Все ж харчова, особливо кондитерська галузь, залишається для нас дуже привабливою.

 – А чи не шкідлива для людей робота з магнітними сепараторами?

– І так, і ні. Магнітні сепаратори були завжди, та й зараз ми живемо в магнітному середовищі. Але ризик не найвищий.

 

Окрім магнітних сепараторів наше підприємство займається виготовленням та поставкою споживачам радіоелектронної продукції - метало- детекторів. Проблема економії газу підштовхнула нас до розробки освітлювачів для води європейського типу. Це третій напрямок нашої роботи. Ті грязьовики, якими користувалися досі, – малоефективні та дуже неекономні. Наші освітлювачі не заміняють дію хімічних очисників, а радше посилюють, а в окремих випадках хімічне очищення не потрібне.

– Чи є перспектива взагалі позбутися металевих включень на харчових виробництвах, наприклад, на підприємствах, сертифікованих за системою НАССР?

– Доки обладнання буде металевим – доти воно зношуватиметься і потраплятиме до продукту. Фахівці з НАССР стверджують, що систематично моніторять контрольні критичні точки виробництва. Тож наші сепаратори, власне, встановлюють в тих місцях, де є небезпека, що до їжі потрапить метал. А на фінішних операціях працюють металодетектори

Ми пробуємо вдосконалювати й нормативну базу. Наприклад, нашими спеціалістами розроблені і погоджені із ЗАТ „Укркондитер” „Рекомендації по застосуванню магнітних сепараторів та металодетекторів на підприємствах кондитерської промисловості”. Аналогічні рекомендації розроблені і погоджені з провідними інститутами для підприємств масло-жирової, цукрової, скляної, цементної, деревообробної , вогнетривких виробів та переробки металургійних шлаків.

Щоб поширити наші освітлювачі на всі галузі промисловості ми проходимо технічну експертизу у міністерстві будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.

– Є думка, що рівень винахідництва у радянський час був набагато вищим за сучасний. А ви як вважаєте?

– Важко сказати однозначно. Так, якість навчання фахівців погіршилася. А з іншого боку – „мозковий” потенціал в Україні дуже потужний. Ще не всі виїхали за кордон, спилися і збайдужіли до навчання. На мою думку, дуже низький професіоналізм середньої ланки.

Працювати чи практикуватися на „Продекологію” приходить багато молодих людей. Ми даємо їм можливість навчитися, виховуємо з них фахівців не лише для себе, а й для Рівного. Мій молодий заступник з науки Валентин Нітяговський представляє „Продекологію” на спеціалізованих конференціях. У найближчих планах – участь в конкурсі збагачувачів, який буде проводитись в місті Ялта, потім конференція світового значення з магнітів у Суздалі. Трохи згодом він поїде до Новосибірська на конференцію з нерудних матеріалів і до Китаю на конференцію з рудних матеріалів. Ви ж розумієте, що він отримує – знання, можливості, досвід.

Займатися кадрами на таких підприємствах, як наше, обов’язково. Бо ж з коли відходить старше покоління професіоналів, а молоді не навчені – це катастрофа.

– Який крок назустріч вам мали б зробити законотворці?

– Базовий документ, який нам потрібен для машинобудування – це „звільнення” від податку інноваційних підприємств. Погодьтеся, - вони й так сильно ризикують.

Держава нині не заохочує машинобудування, науку. У всьому світі підприємства, які виготовляють продукцію за власними винаходами, не оподатковуються. В Україні навпаки. А „Продекологія” – це 70% інноваційної продукції, 40 патентів на винаходи. Необхідно створювати преференції не тільки і не стільки для торгівлі і сфери обслуговування, а в першу чергу для промислових підприємств, і з них для тих підприємств, які виготовляють науковоємну машинобудівну продукцію.

На мій погляд та зарплата, яку ми можемо зараз виплачувати нашим працівникам, є низькою. Але ж гроші треба вкладати у розвиток. Якщо ми нині не вкладемо гроші в інновації, розбудову, то завтра зупинимося. Саме за такої політики, на „Продекології” за 13 років існування жодного разу не було зриву зарплати, більше того, зростають обсяги – ростуть зарплати і премії.

– Хто серед ваших клієнтів у харчовій галузі?

– На сотнях підприємств України і ще 15 зарубіжних країн працюють тисячі наших виробів – магнітні сепаратори, металодетектори та освітлювачі технічної води. Так, тільки для підприємств кондитерської галузі поставлено 2903 магнітні сепаратори і 24 металодетектори. Серед наших замовників ВАТ “Вінницька кондитерська фабрика”, АТЗТ “Дніпропетровська кондитерська фабрика”, ЗАТ “Полтавакондитер”, львівська кондитерська фабрика “Світоч”, АТ “Донецька кондитерська фабрика концерну АВК”, кондитерська фабрика “Ударница”(м. Москва, Росія), кондитерська фабрика “Большевик”(м. Москва, Росія), АТ “Калев”(м. Таллін, Естонія), ВАТ “Спартак”(м. Гомель, Білорусь), кондитерська фабрика “Комунарка”(м. Мінськ, Білорусь), АТ “Конфеты Караганды”(м. Караганда, Казахстан), кондитерська фабрика “Nestle-Polska” (м. Каліш, Польща), кондитерська фабрика “Kaliszanka”(м. Каліш, Польща) та багато інших виробників цієї галузі.

Майже всі українці та й багато іноземних споживачів, ласуючи кондитерськими виробами, опосередковано користуються нашою продукцією. Я пишаюся тим, що ми займаємося не примітивною роботою, а виготовляємо науковомістку продукцію.

Уляна Чуба

Теги та ключові фрази
продекологія рівне відгуки, продекологія відгуки, ЛОЗІН РІВНЕ, Продекологія Лозін а, лозін рівне, андрій лозін, продекологія відгуки, Нітяговський В.В., нітяговський в.в, виробники магнітів в україні


Поділіться цією інформацією в соцмережах, дякуємо за популяризацію порталу:
Також Ви можете:

Додати до закладок Підписатись Версія для друку

Коментарів немає, будьте першими та розпочніть дискусію


   



Інші статті
04.01.2011р.

Крокуємо у ногу з часом

«Структура ринку молочних інгредієнтів за останні 3–4 роки фактично не змінилася. Так, на ринку з’являються нові виробники, нові продукти, але їхня частка не настільки велика, щоб кардинально змінити ситуацію. Лідерство на ринку України, як і раніше, належить закордонним компаніям-виробникам, які націлені на інновації та новітні технологічні рішення і відіграють роль провідного «локомотива» молочної галузі», – розповіла кандидат технічних наук, заступник директора з науки та зовнішньоекономічних зв’язків компанії «Продсервіс» Тамара Ілляшенко.

04.01.2011р.

Особливості виробництва ковбас

Для кожного виду ковбасних виробів є певний процес виготовлення, затверджено технологічні інструкції та рецептури. Суворе дотримання рецептів, технології та санітарного режиму процесу є обов'язковою умовою одержання високоякісних ковбасних виробів.

Більше статей за тегами

При використанні матеріалів посилання на www.harchovyk.com (для інтернет ресурсів з гіперссилкою) обов'язкове.